На жаль, цілком може трапитися ситуація, за якої розслідування у вашій справі провели неякісно, не встановивши всіх фактів, що могли б призвести до притягнення потенційного винного до відповідальності. Також національні суди можуть сказати, що збір про вас значної кількості даних був абсолютно правомірним. Вони можуть встановити неправильний, на вашу думку, баланс між правом на свободу слова поширювача інформації та вашим правом на повагу до приватного життя. У найгіршому випадку, який, сподіваємося, не стосуватиметься вас, ви навіть можете отримати тюремний строк за поширення дописів у соцмережах. У всіх подібних випадках після касаційного оскарження у вас залишається ще один шлях – звертатися до міжнародних інституцій.
Слід одразу наголосити, що ці інституції не є так званим судом четвертої інстанції та не є ще одним механізмом апеляції, лише позадержавним. Вони засновані міжнародними договорами у сфері захисту прав людини для перегляду того, наскільки рішення держави у тій чи іншій справі відповідали нормам таких договорів. Тому важливим є розуміння того, наскільки ваша ситуація покривається одним з прав, закріплених у міжнародному договорі, – лише після віднайдення відповідного положення ви можете звернутися до інституції.
Насправді, за це хвилюватися не варто: майже всі права, про які ми згадували у попередніх заняттях, підпадають під або ж положення статей 8 (право на повагу до приватного життя), 10 (право на свободу вираження поглядів) та 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Європейської конвенції про права людини та їх відповідників у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права. Практика цих органів достатньо широко тлумачить обсяг статей, попри їх невеликий текст, і є важливим джерелом тлумачення згаданих договорів.
Європейський суд з прав людини. Звернення до Європейського суду з прав людини, що діє в рамках Ради Європи, дуже часто залишається найбільшою надією для громадян України щодо захисту їх прав, адже держава через недореформовану судову систему не здатна адекватно розуміти та захищати права людини. Про це свідчить і статистика звернень до суду – Україна серед стабільних лідерів зі звернень. Водночас, це призводить до того, що рішення у справі доведеться чекати роками.
Важливим перед поданням звернення до Європейського суду з прав людини є розуміння критеріїв прийнятності. Ви маєте:
- вичерпати усі національні засоби правового захисту;
- надіслати заяву до суду протягом 4 місяців з прийняття остаточного рішення у вашій справі на національному рівні (до 1 лютого 2022 року цей строк становив 6 місяців);
- забезпечити сумісність заяви з положеннями конвенції;
- довести, що зазнали суттєвої шкоди від порушення ваших прав.
Заява до ЄСПЛ також має бути неанонімною. Суд відхилить вашу заяву, якщо вона ідентична за змістом до вже розглянутої судом, або ж якщо ви подали аналогічну за змістом заяву до іншого міжнародного органу. Вона також має стосуватися держави та її обов’язків з забезпечення прав людини за конвенцією, а не приватних осіб. Також з заяви до суду має бути зрозуміло, що ви не зловживаєте власним правом на звернення: не намагаєтесь захистити дії, що суперечать принципам конвенції, не вживаєте образливу лексику, чи не намагаєтесь ввести суд в оману щодо фактичних обставин вашої справи.
Втім, у разі дотримання вами усіх критеріїв суд має визнати вашу заяву прийнятною, після чого починається досить довгий період очікування та комунікації справи судом державі, надання пояснень обох сторін, і, в рідкісних випадках, усних слухань у Страсбурзі. ЄСПЛ може видавати рішення, у якому констатуватиме порушення державою певної статті Конвенції, а також присудити компенсацію. Рішення ЄСПЛ також є підставою перегляду вашої справи в національних судах, що вирізняє його з-поміж інших міжнародних інструментів захисту прав людини.
Існує можливість перегляду рішення, ухваленого Палатою ЄСПЛ, Великою Палатою Суду. Це можливо, якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї або важливе питання загального значення. Відповідне звернення має бути подане протягом трьох місяців з дня постановлення рішення Палатою.
Комітет ООН з прав людини. Це ще один орган, який має право розглядати індивідуальні скарги від українських громадян, що стосуються цифрових прав. Він започаткований факультативним протоколом до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Аби подати заяву до Комітету, вам слід:
- вичерпати усі національні засоби правового захисту;
- довести, що ваша ситуація підпадає під одне з прав, закріплених пактом.
Так само як і щодо ЄСПЛ, заява буде відхилена у разі її анонімності, несумісності з положеннями пакту або при зловживанні правом на звернення. Комітет не розглядатиме заяви у разі, якщо аналогічна заява вже була подана на розгляд до іншого міжнародного органу. Своїми внутрішніми правилами Комітет також встановив, що заява може бути подана до нього протягом 5 років з моменту прийняття остаточного рішення у справі або протягом 3 років з моменту закінчення іншої міжнародної процедури розслідування.
Втім, основною проблемою Комітету ООН з прав людини є необов’язковість його рішень для держав. Тож навіть у разі отримання рішення про те, що ваші права порушені, держава формально не зобов’язана нічого робити для усунення цих порушень. Механізм Комітету є актуальним переважно для держав, які не мають доступу до регіональних судових систем захисту прав людини – європейської, африканської та міжамериканської. Такими, зокрема, є Білорусь, Казахстан, країни Океанії.
Інші спеціальні процедури Ради ООН з прав людини. Як ми вже обговорили, процедури захисту прав людини в рамках ООН не мають обов’язкової сили для держав, хоча і прояснюють детальніше обсяг її зобов’язань за договорами з захисту прав людини в рамках ООН. Рада ООН з прав людини – орган, відмінний від комітету, – призначає спеціальних доповідачів та створює робочі групи з певних питань захисту прав людини. Ці спеціальні процедури (загальна об’єднавча назва для створених механізмів) є незалежними і можуть в українському контексті використовуватися як інструменти адвокації, а не індивідуального захисту прав людини.
Найголовніше
- Чітко визначтеся з положеннями міжнародних договорів, порушення яких ви будете намагатися встановити.
- Будьте готовими обґрунтувати наявність суттєвої шкоди вашим правам, особливо у разі, якщо така шкода є нематеріальною.
- Дотримуйтеся усіх критеріїв прийнятності, особливо часового та щодо вичерпання національних засобів захисту.
Література та корисні джерела
- Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004
- Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_086
- Поради щодо оформлення заяви до Європейського суду з прав людини: https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c
- Формуляр заяви до Європейського суду з прав людини: https://www.echr.coe.int/Documents/Application_Form_UKR.pdf
- Практичний посібник щодо прийнятності заяв до Європейського суду з прав людини: https://www.echr.coe.int/documents/admissibility_guide_ukr.pdf
- Guidance for Submitting an Individual Communication to the UN Treaty Bodies: https://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/Guidance-note-for-complaints-form-E.docx
- UN Treaty Bodies Submission Form: https://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/PUAS-online-form-E.docx
- UN Human Rights Council Brief: https://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/HRCouncil/HRC_briefingnote_EN.pdf
- В. Хорбаладзе. Механізми спеціальних процедур Ради ООН з прав людини як міжнародні інструменти правозахисту та адвокації: https://cedem.org.ua/wp-content/uploads/2021/06/Mehanizmy-Spetsialnyh-protsedur-Rady-OON-z-prav-lyudyny-yak-mizhnarodni-instrumenty-pravozahystu-ta-advokatsiyi.pdf