Заняття 2: Як захистити свої права без звернення до держави

Чи не одразу після того, як людина вважає свої права порушеними, природною реакцією є пошук того, як їх відновити чи захистити. Більшість користувачів починає думати про суди, звернення до поліції та подібні речі. В той же час, більшість свого сучасного цифрового життя ми проводимо на дуже невеликій кількості сайтів – онлайн-платформах. Це можуть бути соціальні мережі (Facebook, Twitter, Instagram), месенджери (Telegram, Viber, WhatsApp), стрімінгові сервіси (Netflix, Apple TV, Spotify) та платформи спільного доступу до відео (Youtube, Vimeo). Ба більше, більшість цих платформ та сервісів має свої правила користування (у кожної платформи вони мають свої назви), у яких прописані дії, вчинення яких за допомогою платформи чи сервісу забороняється. Ці ж правила користування передбачають санкції за їх порушення і механізми оскарження рішень, які, щоправда, бувають достатньо нечіткими.

Нехтуємо ми і більш типовими для традиційних медіа засобами захисту, такими як право на відповідь та спростування – а втім, саме право на відповідь часто дозволяє ефективно висвітлити свою точку зору на те чи інше питання у разі, якщо щодо вас поширена недостовірна інформація.

Спробуємо розглянути основні способи захисту цифрових прав без залучення державних механізмів. Спочатку зупинимося на двох засобах, які стосуються права на свободу вираження поглядів – скаргах на контент та праві на відповідь, а потім на двох засобах, що стосуються захисту приватності – праві на забуття та праві на доступ до ваших персональних даних.

Скарги на контент. Частина з користувачів стикалася з видаленням постів, їх частин, або ж банами у соцмережах та обуренням користувачів цих соцмереж, пов’язаних з (переважно) цим. В сучасному світі, де користувачі використовують платформи не лише для розваг та спілкування, а й для робочого листування, бан навіть на один день може створити значний дискомфорт. Іноді бан застосовується внаслідок скоординованих скарг на контент – такі історії неодноразово траплялися в Україні від початку агресії зі сторони Російської Федерації. Іноді – завдяки помилці модератора, який може не зрозуміти контексту того чи іншого висловлювання або мати обмежене знання мови, якою написаний пост. Існує можливість того, що написане вами було заблоковано за допомогою алгоритмів. Але бувають і правомірні бани – у випадку порушень правил спільноти. І часто саме від користувача залежить те, чи він підпаде під бан.

Тут варто поговорити про два способи захисту власних справ. Один з них – превентивний, інший – реактивний. А найкращою превенцією, безумовно, є ознайомлення з правилами спільноти щодо поширення контенту. Як відзначає організація Ranking Digital Rights, ці правила є проблемними у більшості великих платформ і часто не відповідають міжнародним стандартам у сфері захисту прав людини. Втім, знання цих правил дозволить вам краще зрозуміти, де та як краще зупинитися у створенні контенту.

Реактивним захистом можна назвати можливість скаржитися на певний контент. У тому разі, якщо певний пост, коментар, чи навіть сторінка вас ображає, або вам здається, що такий контент може завдати шкоди чи порушує стандарти спільноти, ви можете відправити інформацію про це до компанії і вона буде розглянута модераторами. Основні платформи мають для цього спеціальну опцію біля кожного посту чи відео, яка дозволяє вказати які правила, на вашу думку, порушені.

Реактивним способом захисту можна назвати і апеляцію рішення щодо вашого допису в соцмережі. Для цього в секціях підтримки та безпеки можна віднайти спеціальні меню для листування з адміністрацією платформи, в якому ви можете спробувати оскаржити прийняте рішення. На жаль, ефективність такого оскарження на практиці є низькою. Ситуація може покращитися у разі прийняття в рамках ЄС у 2022 році Акту про цифрові права (Digital Services Act), однією з основних вимог якого до онлайн-платформ є створення безкоштовної ефективної системи розгляду скарг на контент, що розміщується на таких платформах.

Ще одним новим механізмом, який може стати моделлю на майбутнє, можна назвати Раду з нагляду Meta (Oversight Board). Її діяльність розпочалася у жовтні 2020 року і вона виступає незалежним органом, уповноваженим переглядати рішення модераторів з Meta (холдинг об’єднує Facebook, Instagram та WhatsApp). Ця Рада бере до перегляду рішення, які можуть здійснити значний вплив на розвиток правил спільноти чи практики їх застосування на згаданих платформах. Тож у разі, якщо ваші скарги на контент або ваші апеляції були відхилені, а питання, що випливають з такого рішення, є важливими, ви можете спробувати цей засіб правового захисту.

Право на відповідь та право на спростування. Тут, здавалося б, все досить просто: Цивільний кодекс України передбачає, що у разі (і) поширення про особу (іі) недостовірної інформації, що (ііі) завдає такій особі шкоду, вона має право на відповідь чи спростування. Диявол криється в деталях, адже чинне українське законодавство не врегульовує діяльність онлайн-медіа (і лише в 2021 році у ньому з’явилося визначення «Інтернет-ЗМІ»). Тому не регламентовані детально ані процедура звернення за реалізацією цього права (на відміну від випадків розміщення інформації у аудіовізуальних чи друкованих ЗМІ, а також інформаційними агентствами), ані відповідальність поширювача інформації за ненадання права на відповідь чи спростування, ані обсяг реалізації такого права, до прикладу, в соцмережах. У разі відмови автора поширеної інформації надати вам це право, ви можете звернутися до суду.

Право на забуття. Одним з новітніх механізмів захисту ваших прав є так зване право на забуття. Воно не є чимось новим: більшість законодавчих та міжнародно-правових актів у сфері захисту персональних даних містили положення про те, що особа має право вимагати від контролера даних їх видалення у разі, якщо їх обробка суперечить вимогам законів чи міжнародних договорів. Гучним воно стало після рішення Суду ЄС у справі Google Spain, де було вказано на застосовність цієї вимоги зі сторони користувача до операторів пошукових систем. Саме після цього рішення це «право» зажило окремим життям, а з прийняттям GDPR в ЄС також стало тлумачитися як право, що надає можливість вимагати видалення такої інформації від будь-якого контролера.

Якщо говорити про його первинний зміст, то поки що можливість скористатися цим правом щодо деіндексації інформації про себе в пошукових системах є у громадян ЄС та деяких інших країн, що закріпили це право у себе в законодавстві. Під деіндексацією мається на увазі видалення результатів з видачі, пов’язаної з прямим пошуком вашого імені. Для використання цього засобу захисту ви можете звернутися до пошукових систем через спеціальну форму, де маєте надати власні аргументи щодо потреби видалити дані. Право не є абсолютним і ваш запит можуть відхилити у разі наявності низки обставин (ви є публічною особою, контент має публічний інтерес, результат пошуку є новим тощо).

Право на доступ до персональних даних. Цей засіб не є прямо способом захисту ваших прав, але він дозволяє вам зрозуміти те, який обсяг даних про вас використовується тим чи іншим контролером – онлайн-платформою. Ви можете надіслати запит на завантаження усіх ваших персональних даних, що зберігаються платформою: найчастіше цей обсяг включає ваші повідомлення, фотографії, пости, листи тощо. Надалі ви можете імпортувати його до інших платформ або ж просто зберегти в разі бажання видалити свій обліковий запис з платформи.

Також частково у розрізі цього способу захисту ваших прав можна згадувати і інший функціонал платформ: ви можете видаляти контент, змінювати налаштування приватності, переглядати інформацію щодо таргетування на вас реклами. Всі ці речі також складають ваш інструментарій з захисту цифрової ідентичності в мережі.

З початком повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року захист цифрової ідентичності за допомогою інструментарію, що пропонується соцмережами, став чи не найважливішим, особливо для тих, хто буде вимушений проходити процедури фільтрації чи постійно пересуватися крізь блокпости. В цей період Facebook активував можливість закрити свій профіль усім користувачам з України. Фактично, для користувачів, які не перебувають у вашому переліку друзів, будь-яка інформація про вас стане недоступною в разі активації цієї функції. Instagram також приховав інформацію про ваших підписників та сторінки, на які ви підписані у разі, якщо ваша сторінка за режимом налаштування є приватною.

Найголовніше

Уважно читайте правила спільноти та правила користування онлайн-платформами, а не просто ставте галочку під ними: від цього залежить ваш майбутній досвід на платформі.
Будьте обережними щодо того, що ви пишете в мережі – це може призвести до негативних наслідків для вас, оскарження яких поки що є ускладненим.
Не забувайте про можливість впливати на власні налаштування приватності при використанні онлайн-платформ: це чи не найкраще захистить вашу цифрову ідентичність від небажаного контенту та небажаної уваги зі сторони інших користувачів.
Пам’ятайте, що право на відповідь чи спростування іноді може дати значно більше, аніж судова тяганина.