Після проходження вправ у нас з’явився цілісний персональний образ, якого б ми хотіли досягти. Саме час проводити ревізію своїх онлайн-активів та наближатися до цілі. 

Контент, яким я керую

Почнемо з контенту, яким ми керуємо самостійно. Це інформація, яку ми самі розміщуємо на різноманітних онлайн-ресурсах (соціальних мережах, онлайн-чатах, мобільних додатках, месенджерах, форумах, тощо). Плюс цього контенту в тому, що ми можемо його самостійно додавати, видаляти, редагувати та змінювати налаштування приватності в ньому.

  1. Випишіть всі онлайн-майданчики, на яких ви маєте акаунти, пригадайте, або відновіть втрачені паролі. 
  2. Перегляньте, яка інформація доступна на кожному з них. Чи відповідає вона образу, який ви хочете сформувати?  (див. Заняття 2)
  3. Перевірте рівень приватності в налаштуваннях кожного майданчика. Інформацію, яка не відповідає бажаній онлайн-репутації, видаліть, приховайте, або обмежте в приватності, залежно від типу контенту. 
  4. Вирішіть, чи належить цей майданчик до пріоритетних для вас? (див. Заняття 1) Чи варто залишити цей онлайн-майданчик в своєму онлайн-активі, чи плануєте ви продовжувати його наповнення в майбутньому? Якщо ні, збережіть, заархівуйте чи видаліть свій аккаунт на ньому. 
  5. Якщо ви плануєте продовжувати наповнення майданчика, подумайте, як відтепер має виглядати ваш контент на ньому, щоб відповідати бажаній онлайн-репутації? Які налаштування приватності мають бути у моїх наступних публікацій?

Контент, яким я не керую

Трохи складніше з контентом, яким керуємо не ми. Починаючи з фрази «що про мене знає Google?» і до вивчення інформації про персональні дані, які про вас збирають приватні та державні установи ― є частина інформації про нас, яку ми не в змозі контролювати. На цю тему є британський документальний фільм 2010-го року «Стираючи Девіда», який оповідає історію використання персональних даних різноманітними структурами, в тому числі для дослідження нашої професійної репутації, кредитного рейтингу, тощо. 

Втім, є кілька кроків, які ми можемо здійснити, щоб зрозуміти, як нас сприймають, виходячи з відкритих джерел: 

  1. Наберіть в пошуковику ваше прізвище та ім’я різними мовами. Яку інформацію про вас бачите на перших трьох сторінках? Чи відповідає вона бажаній онлайн-репутації?   
  2. Якщо інформація про вас відсутня, це не завжди хороша новина. Для багатьох професій відсутність схвальних відгуків, фахових коментарів чи участі в обговоренні важливих для галузі тем знижує рівень довіри до фахівця.
  3. Якщо в інформації про вас допущена помилка чи інформація недостовірна, або використана без дозволу, зверніться за юридичним захистом.
  4. Якщо інформація про вас не відповідає очікуванням, продумайте наповнення інтернет-ресурсів, ЗМІ та інформаційних порталів інформацією, що відповідає бажаній онлайн-репутації.
  5. Оберіть перелік 3-5 авторитетних тематичних інтернет-ресурсів, ЗМІ та інформаційних порталів, з якими плануєте контактувати для надання експертної інформації.

Важливо! У кожної установи/організації/компанії є власні комунікаційні політики, які містять інформацію щодо того, хто з працівників, що, де саме та у якому форматі має право комунікувати. Обов’язково ознайомтеся з цим документом до того, як починати планування випуску інформаційних матеріалів та письмово узгодьте всі необхідні деталі з керівництвом та комунікаційною командою вашої установи/організації/компанії.  

Планування та реалізація особистих комунікацій 

За підсумком аналізу інформації створіть для себе комунікаційну екосистему: оберіть основні 2-3 канали комунікації та ще 1-2 додаткових, над наповненням яких будете працювати. При виборі цих майданчиків варто звертати увагу на показники охоплення та афінітивності каналу. 

Афінітивність ― насиченість каналу вашою цільовою аудиторією. Наприклад, Behance має набагато нижче охоплення порівняно з іншими майданчиками, проте він наповнений фахівцями з дизайну і буде для них більш афінітивним. 

Визначте роль кожного з каналів комунікації у вашій онлайн-репутації (наприклад, варіанти ролей для Facebook аккаунта: бути вітриною проєктів/стати точкою експертної підтримки/надихати на звершення початківців/показати важливість сімейних цінностей тощо). Зважайте, що краще обрати 1-2 канали, на наповнення яких ви готові витрачати час, ніж 4-5, які будете періодично закидати. 

«Працювати над онлайн-репутацією ― це наче влаштуватися на ще одну роботу», ―  коментує у своєму матеріалі про особистий бренд українська комунікаційниця Олена Тараненко. Тому тут нам допоможе дисципліна, планування та маленькі кроки. 

Визначте, скільки часу на тиждень ви готові приділяти побудові репутації онлайн. Розподіліть час між майданчиками та визначте оптимальний обсяг контенту, який ви будете в змозі створити. Бажано розміщувати його не рідше однієї публікації на 1-2 тижні, але й не частіше 3-4 публікацій на тиждень, щоб не спамити аудиторію. 

Приклад комунікаційної екосистеми:

Спробуйте створити рубрики/теми/напрямки, які охоплюють головні аспекти персональної місії, відповідатимуть цінностям, публічним рисам, а головне будуть наповнені корисним контентом та підтверджуватимуть ваші атрибути бренду (див. Заняття 2). 

За типами контенту намагайтеся комбінувати інформаційний, інтерактивний, іміджевий та розважальний контент. Будьте інформативними, залучайте до обговорення, демонструйте персональний бренд та додавайте позитиву. Про підхід до контенту, який буде цікавим аудиторії, поговоримо у наступному занятті.

Контент можна готувати як заздалегідь на певний період, так і вдаватися до ньюзджекінгу ― використання актуальних інформаційних приводів для привернення уваги. Для того, щоб бути в курсі основних новин, які хвилюють суспільство, достатньо погортати стрічку новин будь-якого агрегатора новин чи скористатися сервісом Google Trends. 

Одним із важливих аспектів управління особистою репутацією онлайн є взаємодія з аудиторією. Варто виділити час на відповідь та реакції на коментарі, переглядати активність на своїх основних акаунтах хоча б раз на день, або в дні розміщення контенту. Про те, як реагувати на негатив, поговоримо більш детально у Занятті 5. 

Практичні поради 

  • Завжди враховуйте налаштування приватності при розміщенні контенту, але зважайте, що навіть контент «для друзів» може бути поширено без вашого відома через знімок екрану. 
  • Якщо у Google присутній негативний чи небажаний контент, може бути складно юридично захистити себе, видаливши його. Втім, якщо зосередитися на наповненні інтернету новою інформацією, застарілий контент переміститься на наступні сторінки пошуковика, поступаючись перед свіжим контентом на рейтингових ресурсах. 
  • Різні майданчики можуть бути спрямовані на різні цільові аудиторії з різними цілями та мати різні ролі. 

Найголовніше, що треба запам’ятати

  • Будьте інформативними, залучайте до обговорення, демонструйте персональний бренд та додавайте позитиву.
  • Працювати над онлайн-репутацією ― це наче влаштуватися на ще одну роботу. 

Література та корисні джерела

Словник

  • Комунікаційна екосистема – система взаємодії та розподілу комунікаційних каналів, задіяних в свідомій роботі над персональним брендом. 
  • Афінітивність – насиченість каналу вашою цільовою аудиторією.
  • Ньюзджекінг – використання актуальних інформаційних приводів для привернення уваги.
Тест