Заняття 4: Як захистити свої права за допомогою правоохоронних органів

Звернення до незалежних органів могло не допомогти вам – або ж ваша проблема може бути не пов’язана з їх компетенцією. Наприклад, ви стали жертвою цькування в Інтернеті, вас переслідує колишній партнер чи партнерка, або ж вашим друзям почали поширювати ваші інтимні відео. Тоді механізмом захисту ваших прав буде звернення до правоохоронних органів з метою почати розслідування щодо наявності у діях особи ознак кримінального (проступку або злочину) або ж адміністративного правопорушення.

Основним органом, до якого слід адресувати звернення, є Національна поліція України. У контексті адміністративних правопорушень, саме вона уповноважена складати протоколи про вчинення таких адміністративних правопорушень:

поширювання неправдивих чуток (ст. 173-1 КУпАП);
вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі (ст. 173-2 КУпАП);
булінг (цькування) учасника освітнього процесу (ст. 173-4 КУпАП).

Також саме Національній поліції підслідне розслідування таких кримінальних правопорушень:

домагання дитини для сексуальних цілей, в тому числі якщо домагання здійснюється з застосуванням електронних комунікацій (ст. 156-1 КК України);
порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками (ст. 161 КК України);
порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер (ст. 163 КК України);
порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України);
публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна (ст. 295 КК України);
публічні заклики до жорстокого поводження з тваринами (ст. 299 КК України);
розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію (ст. 300 КК України);
розповсюдження порнографічних предметів, в тому числі дитячої порнографії (ст. 301 – 301-1 КК України);
публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів (ст. 436-1 КК України).

Деякі актуальні для нашої теми кримінальні правопорушення також розслідуються Службою безпеки України:

публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ст. 109 КК України);
публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (ст. 110 КК України);
публічні заклики до вчинення терористичного акту (ст. 258-2 КК України);
публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту (ст. 436 КК України);
публічні заклики до геноциду (ст. 442 КК України);
несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 114-2 КК України);
образа честі і гідності військовослужбовця (стаття 435-1 КК України);
виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників (стаття 436-2 КК України).

Останні три – це нові склади злочинів, прийняті за місяці після російського повномасштабного вторгнення.

У разі ж, якщо таке правопорушення було вчинене топ-чиновниками, державними діячами, народними депутатами та службовими особами Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури, то воно буде підслідне Державному бюро розслідувань.

Перелік перерахованих нами правопорушень, безумовно, не є вичерпним. Він містить лише ті склади злочинів, проступків та адміністративних деліктів, які безпосередньо стосуються цифрової ідентичності – втручання у право на приватність та його елементи, а також обмежень свободи вираження поглядів (причому низка з цих складів не відповідає міжнародним стандартам у сфері свободи вираження поглядів). Варто розуміти, що ваша заява про вчинення правопорушення, пов’язаного, приміром, з національною безпекою, також слугує захисту публічного інтересу і може зробити онлайн-простір безпечнішим для вас та інших. В такому разі ви отримуєте статус заявника, але не стаєте потерпілим – відповідно, ви маєте інший обсяг процесуальних прав та можливостей впливати на хід розслідування.

Розслідування кримінальних правопорушень починається з подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Протягом 24 годин з моменту їх отримання, слідчий має обов’язок внести відповідні дані до Реєстру та розпочати розслідування. Строк розслідування – до 12 місяців щодо нетяжкого злочину (злочин, за який максимальна санкція менша або дорівнює 5 років позбавлення волі або штраф у розмірі меншому або дорівнює 170000 гривень), 18 місяців – щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. Наслідком розслідування має бути або закриття кримінального провадження, або звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від відповідальності, або звернення до суду з обвинувальним актом.

Варто наголосити, що часом правоохоронні органи реєструють повідомлення про вчинення злочину як звернення громадян. Це не є правильним – і така бездіяльність може і має бути оскаржена у судовому порядку. У більшості випадків суд задовольняє ваше клопотання і зобов’язує відповідний правоохоронний орган внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Протягом розслідування правоохоронні органи мають вчинити усі можливі заходи щодо встановлення наявності елементів кримінального правопорушення: це є їх позитивним обов’язком за статтею 8 Європейської конвенції про права людини щодо всіх злочинів, де ви є потерпілим (мова ворожнечі, різноманітні порушення приватності). В той же час, належне розслідування не означає обов’язкового притягнення до відповідальності: правоохоронним органам для виконання цього обов’язку достатньо довести, що робота з розслідування відбувалося і вони докладали справжніх зусиль для розкриття злочину.

Строк розгляду справ про адміністративні правопорушення є швидшим. Протокол має бути складено протягом 24 годин з моменту виявлення правопорушника. Далі цей протокол, що складається органами Національної поліції, має бути надісланий ними до суду у триденний строк задля розгляду та прийняття рішення про накладення стягнення.

Найголовніше

Звертайтеся до правоохоронних органів, компетентних розслідувати ті чи інші види правопорушень.
Вашу заяву чи повідомлення про вчинення злочину зобов’язані зареєструвати, незалежно від форми її подання (усна чи письмова).
Не кожне розслідування обов’язково має закінчуватися складанням обвинувального акту і передачею справи на розгляд до суду.
На етапі звернення до правоохоронних органів у разі, якщо ви є потерпілим, краще одразу залучати адвокатів для представництва ваших інтересів у провадженні.

Література та корисні джерела