Класичне новинне повідомлення має відповідати на такі запитання: Хто? Що? Коли? Де? і Чому? Під час перевірки інформації ми також відштовхуємося від подібної структури і шукаємо відповіді на всі ці запитання — перевіряючи ту саму інформацію в інших джерелах (перехресна перевірка), дізнаючись більше інформації про того, хто це сказав, і про медіа або канал в соцмережах, де це було опубліковано. 

Яким чином ми робимо перевірку джерел і пошук всієї цієї інформації? Дуже просто — використовуємо пошукові системи. За допомогою пошуковиків в інтернеті ми шукаємо першоджерело, і все, що з ним пов’язано.

Для більш якісних і точних результатів пошуку в першу чергу варто володіти навичками роботи в Google, Bing, FireFox, DuckDuckGo, та інших подібних системах. Хоча здебільшого правила пошуку працюють у багатьох пошуковиках однаковим чином. 

Зокрема, щоб отримати більш точні результати пошуку в Google, варто:

  • використовувати лапки – слова, фрази в лапках дадуть Google командушукати саме ту інформацію, яку ви розмістите в лапках;
  • виключати слова, які не потрібні у результатах пошуку, за допомогою “-”. Це допоможе звузити пошук і прибрати непотрібні результати;
  • шукати в межах одного сайту: site:(вставити URL сайту, де треба щось віднайти). Так Google видаватиме результати суто по вказаному сайту; 
  • шукати тільки по заголовках: intitle:(вставити слово пошуку);
  • шукати по URL: inurl:(вставити слово пошуку) чи allinurl:(вставити слово пошуку), або тільки по текстах на сайті: intext:(вставити слово пошуку) чи allintext:(вставити слово пошуку);
  • шукати конкретний формат файлу: (вставити слово пошуку) filetype:(вставити потрібний формат файлу);
  • шукати схожі вебсайти: related:(вставити сайт, альтернативу якого необхідно знайти);
  • використовувати інші вкладки на головній сторінці Google. Наприклад, “новини” для пошуку тільки серед новин; 
  • використовувати розширений пошук: https://www.google.com/advanced_search 

Навіть використовуючи ці так звані пошукові оператори, очікуваного результату може не бути.   Зазвичай більше цікавої інформації можна побачити на другій чи навіть третій  сторінці пошуку. Крім того, варто пам’ятати, що результати пошуку відрізнятимуться залежно від вашого IP, попередньої історії вашого пошуку, налаштувань. Тому варто використовувати пошуковики, які не зберігають персональних даних та пошукової історії, наприклад  DuckDuckGo. 

Як іще оцінити достовірність джерела? 

  • звертайте увагу на URL сайту:  чи виглядає він так, що йому можна довіряти. Численні маргінальні сайти, які виживають за допомогою клікбейту і фейкових новин, мають сумнівні адреси, що складаються з довільного набору букв і цифр, слів із помилками. Також російська пропаганда використовує назви відомих медіа і, трохи перекрутивши їх, поширює фейки під «авторитетним іменем». Наприклад, замість bbc.com сайт буде називатися bbs.com або bbcnews1.com.
  • аналізуйте, хто є автором цієї інформації, яка могла бути мета створення цього посту чи статті, який бекграунд у нього/неї. Корисно переглянути й інші статті, заяви автора. Наприклад, участь «експерта» у російських конференціях під егідою президента РФ Владіміра Путіна говоритиме сама за себе.
  • перевірте, чи ще хтось поширює подібну інформацію, особливо, чи це роблять якісні, авторитетні джерела. Досить часто про популярну подію повідомлять декілька медіа одночасно, часом у досить подібному стилі. Якщо інформацію поширює тільки це одне джерело, то варто задуматися, звідки в нього така ексклюзивна інформація, про яку не знають інші.  
  • яким би авторитетним не було джерело, варто перевіряти і першоджерело. Наприклад, текст самого законопроекту, а не цитування його в ЗМІ, повне інтерв’ю того, чиї слова були перекручені. 
  • звертайте увагу на дату появи інформації:  часом якусь стару подію/заяву починають поширювати наче вона сталась/була зроблена нещодавно. 
  • якщо бачите цей ресурс вперше, і він претендує на те, щоб виглядати як новинний сайт, перегляньте обов’язково розділ «про нас» або «редакція». Так, ви можете дізнатись, яка компанія/партія/організація стоїть за цим сайтом, або які журналісти/блогери створюють для нього контент.

Інструменти для перевірки сайтів:

The Wayback Machine — сайт, який допомагає знаходити архівні, збережені версії сторінок. Це справжня електронна бібліотека, яка допомагає встановити, чи були якісь зміни на сайті, у статті. Вміст веб-сторінок час від часу фіксується за допомогою бота чи за допомогою ручної вказівки користувача сайту. Наприклад, скопіювавши URL-адресу статті та вставивши її в пошук веб-архіву, ви зможете перевірити, чи була ця стаття відредагована, або який елемент туди було додано пізніше. Також ви можете переглянути і архів певного сайту загалом. Крім того, можна встановити розширення Wayback Machine в Google Chrome (є розширення і для інших браузерів) —https://chrome.google.com/webstore/detail/wayback-machine/fpnmgdkabkmnadcjpehmlllkndpkmiak. За допомогою цього розширення можна автоматично зберігати в архів потрібні вам сторінки — це дуже актуально, якщо ви проводите розслідування, зафіксували поширення недостовірної інформації і хочете це зберегти тощо. Альтернативою цієї електронної бібліотеки є сайт archive.is.

Сайт Who.is надає доступ до інформації про домен, коли він був зареєстрований, коли закінчується реєстрація домену, хто обслуговує веб-адресу тощо. Досить часто новинні сайти мімікрують під українські медіа, хоча насправді зареєстровані в РФ. Так само варто перевіряти і сайти організацій, які цитуються в сумнівних повідомленнях чи новинах. Наприклад, під час президентської виборчої кампанії 2019 року як українські, так і російські ЗМІ поширювали результати опитування, яке начебто провела бельгійська компанія “The Belgium-Ukraine Research Institute”. За результатами цього дослідження третє місце посідав лідер “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко. За допомогою сайту who.is проект StopFake встановив, що сайт бельгійської дослідницької організації був зареєстрований у 2016 році, в Москві. 

Також Who.is може надавати адресу організації, яка зареєструвала домен, контактні дані, що може послугувати додатковим джерелом інформації. 

Допоміжним може бути і сайт https://viewdns.info/, який дає різноманітні можливості для пошуку, щоб, наприклад, знайти, де розташована та чи інша IP адреса (унікальний числовий номер, який використовується для адресації комп’ютерів чи пристроїв у мережах, які побудовані з використанням протоколу TCP/IP), або дізнатися, чи заблокований цей сайт у Китаї. Загалом різноманітних безкоштовних інструментів для пошуку сайтів за DNS даними дуже багато.

  • Розширення для браузерів

Помічними у пошуці і перевірці веб-сайтів є різноманітні розширення, які можна додати у браузер і які значно полегшують аналіз інформації. Наприклад, перекладач Google (https://translate.google.com) можна додати відразу у браузер і він пропонуватиме автоматично перекладати сторінки. Це дуже зручно, коли першоджерелом виступає якийсь сайт незнайомою мовою, і треба зрозуміти чи вірно передано суть статті. Російські ЗМІ зокрема на постійній основі перекручують зміст матеріалів іноземних медіа, поширюючи таким чином пропаганду. Ще корисними є розширення, які допомагають збирати і відкривати різні посилання із сторінки, на якій ви знаходитесь (Linkclump, Copy All Urls тощо). 

Найважливіше, що треба запам’ятати

Завжди шукайте першоджерело – звідки ця інформація з’явилась, і хто про неї повідомив першим. Для ефективного пошуку залучайте пошуковики та спеціальні формули, які спрощують пошук та роблять його результативним. Крім пошуку аналізуйте вебсайти за доменом, IP-адресою, місцем реєстрації, тими, хто створює контент для сайту, а також за допомогою архівів. Архіви зокрема можна використовувати як базу свідчень про поширення недостовірної інформації, яку після появи спростування можуть видалити. Використовуйте і різні розширення браузерів, щоб полегшити щоденну верифікацію різної інформації.

Словник

Перехресна перевірка – пошук тієї самої інформації в інших джерелах.

Пошуковий оператор – спеціальні інструменти для пошукової системи, які спрощують пошук.

Література та корисні джерела

 

Тест