На попередніх заняттях ми розглядали випадки глибинних фейків, які використовували медійні канали для поширення дезінформації. Але ми також наголошували, що технології продовжують розвиватись і тепер мова йде навіть не про створення контенту, а про генерування глибинного фейку в режимі онлайн. 

В червні 2022 року представники мерії Берліну оприлюднили інформацію, що мер міста Франциска Гіффі півгодини розмовляла по відеозв’язку з «мером Києва Кличко». 

Глибинний фейк був зроблений настільки професійно, що сумніви у справжності виникли лише після того, як співрозмовник берлінської градоначальниці почав ставити питання, які викликали подив. Від «Кличко» пролунали запитання про нібито погану поведінку та правопорушення українських біженців у Німеччині. Він також висловив прохання «відправити біженців-чоловіків додому для мобілізації».

Це лише зайвий раз вказує на базовий принцип верифікації глибинних фейків: розуміння контексту та перевірка джерел. Навіть якщо ви здатні розпізнати глибинні фейки (мерехтіння обличчя, довжина відео, відсутність моргання очей), це не знімає тягар комунікації. Адже основною характеристикою фейкових новин є фактична невідповідність, а не те, що вони створені машинами. Наразі, коли лінгвістичні нейромережі вже навчилися створювати текстовий контент, вони слугують виконанню базових задач, а не для створення глибинних фейків. Тому контент, який згенерований тим же ChatGPT може бути фактично відповідним і його машинна природа не робить його автоматично неправильним.

Але якими б не були майбутні технології, ключем для верифікації буде саме розуміння ширшого контексту медіа, через які отримується новинний контент. Саме він дозволяє уникнути або мінімізувати негативний вплив глибинних фейків, оскільки інші стратегію мають суттєві недоліки. 

Перш за все чрез те, що при зіткненні з глибинними фейками споживач часто відчуває сильну емоційну реакцію, оскільки побачене конфліктує з тим, що було відомо раніше, причому конфлікт дуже сильно контрастує. У такому випадку базові правила залишаються незмінними:

  1. Перш ніж поширювати інформацію — заспокойтесь і запитайте себе: Чи це дійсно правда?
  2. Довіряйте своїм відчуттям, придивляйтесь і прислуховуйтесь
  3. Перевірте, чи наявна ця історія в джерелах, які варті довіри
  4. Знайдіть іншу версію цього повідомлення та порівняйте з побаченим

І хоч подібний підхід покладає на користувача певну відповідальність за верифікацію і фактчекинг, по суті це комплексна задача, яка передбачає співпрацю між медійними ресурсами, розвитком технічних інструментів платфор поширення контенту та навчанням користувачів. У такому випадку докладаються спільні зусилля, які здатні протистояти шкідливому використанню навіть просунутих технологій глибинних фейків.

Найголовніше, що треба запам’ятати

  • Навіть якщо ви здатні розпізнати глибинні фейки це не знімає тягар комунікації.
  • Основною характеристикою фейкових новин є фактична невідповідність, а не те, що вони створені машинами.

Література та корисні джерела

Тест