Під час цього заняття ми спробуємо пояснити психологію конспіролога, тобто чому люди вірять у найнеймовірніші теорії змови. А також про те, чому ця віра не є такою вже безневинною і як вона шкодить суспільствам різних країн світ. 

Чому люди вірять в конспірологічні теорії

Низка досліджень у різних країнах світу, в тому числі в країнах західних демократій, показують, що багато людей вірять у теорії змови. Наприклад, німецькі дослідники з Центpу моніторингу, аналізу та стратегії (CeMAS) у 2022 році зафіксували зростання схвалення серед німців російських конспірологічних теорій (Pia Lamberty, Corinne Heuer, Josef Holnburger (2022)). Вони провели опитування громадської думки, під час якого  респондентів просили висловити своє ставлення до окремих тез російської пропаганди.  Для прикладу, з конспірологічною теорією, за якою Володимир Путін протистоїть глобальним елітам, що за лаштунками керують світовими процесами, у жовтні 2022 року повністю погодилися 18% респондентів, частково погодилися 26%.  У той же час кількома  місяцями раніше, у квітні 2022 року, цю конспірологічну теорію підтримували відповідно 12% і 20%. У 2015 році дослідження Кембриджського університету виявило, що більшість британців погодилися принаймні з однією з теорій змов, коли їм надали п’ять теорій на вибір (від існування таємного уряду, що контролює світ, до контакту з прибульцями). Схожа ситуація у США та в інших країнах. 

Чому це відбувається у час стрімкого розвитку науки та технологій, у час більших можливостей для доступу до інформації? 

Карен Дуглас, докторка філософії, професорка соціальної психології в Університеті Кента (Британія), досліджує, чому люди мають конспірологічні  переконаннях та які їхні наслідках. Вона виділяє три групи мотивів, які спонукають людей вірити у теорії змови: епістемні, екзистенційні та соціальні (Duglas, 2021).  

Розберемо кожен із цих типів. 

Епістемні мотиви. Стосуються потреби в знаннях. Коли відбувається якась велика подія, люди хочуть знати, чому це сталося. Вони хочуть знати правду, але й хочуть бути впевненими в цій правді. Людей приваблюють теорії змови, коли вони відчувають невпевненість у конкретних ситуаціях або в більш загальному плані. Люди з нижчим рівнем освіти, як правило, схильні до теорій змови. І це не тому, що вони нерозумні. У них просто немає доступу до інструментів, які б дозволили їм розрізняти хороші джерела від поганих або надійні джерела від ненадійних. Тож вони шукають цих знань і впевненості, але не обов’язково шукають у правильних місцях.

Екзистенційні мотиви. Дослідження показали, що люди, які відчувають себе безсилими та розчарованими, більше схильні тяжіти до теорій змови. І тому звернення до теорій змови дозволяє їм відновити відчуття порядку та контролю над цією ситуацією. 

Соціальні мотиви. Вони стосуються бажання людей почуватися добре як особистості, а також відчувати себе добре у групах, до яких вони належать. На індивідуальному рівні людям подобається мати високу самооцінку. І потенційно один із способів зробити це — відчути, що ви маєте доступ до інформації, до якої інші не обов’язково мають такий доступ. Ті, хто вірять у теорії змови, кажуть, що всі інші – як вівці, які нічого не розуміють. Відчуття того, що ви володієте інформацією, якої немає в інших, може дати вам відчуття вищості над іншими. Нарцисизм, потреба в унікальності та потреба виділятися з-поміж інших пов’язані з вірою в теорії змови. 

Також загалом стресові ситуації посилюють віру у змови. Адже стресові ситуації змушують мозок загалом мислити менш аналітично. Тому в кризові та нестабільні періоди вплив теорій змови на суспільства стає більшим, бо ми почуваємося беззахисними, а наші когнітивні упередження (що таке «когнітивні упередження – дивіться у Темі 1– ред.) заважають критично мислити. 

І є ще одна особливість: якщо люди вірять в одну теорію змови, то вони, швидше за все, повірять і в інші. 

Як не потрапляти на гачок теорій змов? Карен Дуглас вважає, що потрібно піклуватися про себе, щоб зменшити вплив стресових ситуацій: достатньо спати, вживати корисну їжу та не забувати про фізичні навантаження. 

У візуалізації, що нижче, ми систематизували для вас висновки різних досліджень про психологію конспірології.

Як конспірологія шкодить нашим суспільствам та впливає на політику 

Віра в конспірологічні теорії  є не такою безневинною, як може здатися на перший погляд. Адже коли люди об’єднуються у великі групи на основі таких вірувань, це може мати політичні та суспільні наслідки. 

Найяскравішим прикладом такого впливу останнього часу є рух QAnon у США. Що це таке? QAnon — це загальний термін для набору інтернет-теорій змови, які хибно стверджують, що світом керує кабала педофілів, які поклоняються Сатані. Послідовники цього руху щиро переконані, що до цієї кабали педофілів належить багато відомих людей, зокрема президент Джозеф Р. Байден-молодший, Гілларі Клінтон, Барак Обама та Джордж Сорос, а також низка голлівудських знаменитостей, таких як Опра Вінфрі, Том Генкс, релігійних діячів, зокрема Папа Франциск і Далай-лама. Прихильники QAnon вважають, що, окрім розбещення дітей, члени цієї групи вбивають і їдять своїх жертв – таким чином вони нібито отримують спеціальну речовину, яка продовжує життя. 

Здавалося, хто може вірити в такі абсурдні твердження. Але насправді цей рух має мільйони прихильників. За результатами опитування NPR/Ipsos, яке було проведене у 2020 році, 17% американців вірять у правдивість цієї теорії змови. Серед таких прихильників – не лише неосвічені маргінали, а й навіть ті, хто закінчував Гарвард чи працює у великих американських та міжнародних компаніях на не останніх посадах. Так, в The New York Times описали історію письменниці Валері Гілберт, яка вірить у цю теорію змови. А в Bloomberg розповіли про Джейсона Гелінаса, який працював у великих фінансових компаніях, але став головним промоутером QAnon, створивши сайт руху та просуваючи його в соцмережах. 

Політичні наслідки цієї теорії змови не забарилися. Прихильники QAnon вірили і вірять, що саме Дональд Трамп покликаний боротися з цим «світовим злом». Саме вони були серед тих, хто штурмував Капітолій, коли стало відомо, що Трамп програє на виборах 2020 року. І вони продовжують підтримувати у всіх перипетіях, пов’язаних зі звинуваченнями Трампа у спробі скасувати результати президентських виборів 2020 року.

У поширенні цієї теорії змови значну роль відіграли соцмережі. Саме вони створили можливість для швидкого їх поширення та залучення нових прихильників. Кевін Руз, який пише The New York Times технологічні огляди, вважає цей QAnon інтернет-рухом, адже його прихильники збираються в інтернеті і цей рух масштабується за допомогою соцмереж. Так, розслідування The Guardian у 2020 році виявило, що понад 3 мільйони підписників підтримують QAnon у Facebook, і їхня кількість зростає. Браян Фрідберг, старший науковий співробітник проєкту технологій і соціальних змін Гарвардського центру Шоренштейна, який багато років вивчає QAnon, заявив The Gardian, що QAnon не міг би відбутися без можливостей Facebook.  І хоча технологічні платформи вжили певних обмежувальних заходів (наприклад, Twitter видалив понад 70 000 облікових записів QA після бунту на Капітолії 6 січня 2020 року), проте це не змінило кардинально ситуацію. 

На прикладі цієї конспірологічної теорії добре видно, як  вона може пливати на політику та суспільство і призводити до насилля. The New York Times зібрала такі випадки проявів насилля в реальному світі з боку прихильників QAnon. У 2019 році ФБР визначило QAnon як потенційну загрозу внутрішнього тероризму. 

Але це не єдина безневинна теорія змови. Про те, які є теорії змови у світі, які теорії змови поширює російська пропаганда і як Росія використовує їх в державній політиці, читайте в наступній Темі цього онлайн-курсу. 

Найголовніше, що треба запам’ятати:

  • стресові ситуації посилюють віру у змови, адже вони змушують мозок загалом мислити менш аналітично. Тому в кризові та нестабільні періоди вплив теорій змови на суспільства стає більшим, бо ми почуваємося беззахисними, а наші когнітивні упередження заважають критично мислити. Тому психологи радять тримати в належному стані своє ментальне здоров’я у різні прийнятні способи;
  • людей приваблюють теорії змови, коли вони відчувають невпевненість у конкретних ситуаціях або в більш загальному плані;
  • люди, які відчувають себе безсилими та розчарованими, також більше схильні тяжіти до теорій змови;
  • нарцисизм, потреба в унікальності та потреба виділятися з-поміж інших пов’язані з вірою в теорії змови. 
  • коли люди об’єднуються у великі групи на основі віри в якусь із теорій змов, це може мати політичні та суспільні наслідки. 

Література та корисні джерела

Словник

Епістемний (епістемічний) – той, що стосується потреби в знаннях про щось невідоме, незрозуміле. 

Екзистенційний – той, що належить до існування. 

Тест