Як медіа провокують нас на емоції і як впоратися з ними

Не вся інформація, яку ми отримуємо з медіа, є об’єктивною чи корисною. Часто новини, статті, пости в соціальних мережах або телепередачі мають на меті не лише інформувати, але й викликати сильні емоції: страх, обурення, тривогу або навіть ненависть. Такими прийомами намагаються привернути нашу увагу, сформувати певну думку або змусити нас діяти в інтересах тих, хто ці матеріали створив.

Особливо підступною є пропаганда, яка часто спотворює факти та маніпулює нашими почуттями. Вона може розділяти суспільство, провокувати конфлікти або впливати на наші політичні та соціальні рішення. Ми всі можемо стати мішенню таких маніпуляцій. Проте розуміння цих механізмів допомагає краще захищати себе від негативного впливу.

У цьому розділі ми розглянемо, як медіа та пропаганда викликають у нас емоції, чому це працює і які методи можна використовувати, щоб не піддаватися на маніпуляції. Ви дізнаєтеся, як зберігати спокій, критично оцінювати інформацію та ухвалювати обґрунтовані рішення, не дозволяючи емоціям взяти верх. Знання та практика — це ваші найкращі інструменти у боротьбі з інформаційними атаками.

Маніпуляції в заголовках та клікбейт

Подивіться на ці картинки та проаналізуйте свої емоції, відповівши на такі запитання:

  1. Чи викликає ця реклама у вас емоції? Які саме?
  2. Як ви гадаєте, чому саме такі емоції виникли?
  3. Чи захотілося вам відкрити статті, які рекламуються таким чином, і дізнатися більше інформації? Як ви гадаєте, чому виникло таке бажання?

Коли ми бачимо такі заголовки, у нас, як правило, виникає інтерес і бажання дізнатися більше інформації на цю тему. Так відбувається завдяки красномовним обіцянкам. Наприклад, перша реклама обіцяє вирішити відразу кілька проблем, які турбують багатьох. Друга реклама обіцяє дуже вигідну пропозицію. При цьому обидва заголовки щось не договорюють, маючи наприкінці трикрапку. Будь-яка недоговореність створює невизначеність, а стан невизначеності породжує напругу. Людям властиво бажати позбутися цієї напруги, яка іноді виникає від приємних передчуттів, як у цих рекламах, і іноді — від тривожності, коли заголовки нас, навпаки, залякують. Саме тому хочеться перейти за посиланням, на яке веде реклама.

Під впливом емоцій ми натискаємо (клікаємо) на посилання — і бачимо повний текст оголошення. У першому прикладі виявляється, що обіцянка пояснити, чим цей препарат кращий за інші, була обманом. Текст лише пояснює, які рослинні препарати входять до складу гомеопатичної добавки (яка не є лікарським засобом). Виявляється, що цей засіб не є чудодійним. Але якщо ваші емоції захвату, інтересу та ейфорії від реклами були дуже сильними, ви можете не звернути увагу на те, що вам не дадуть обіцяного, і все одно купити цей препарат. Є велика ймовірність, що гроші будуть витрачені марно, адже вам його жоден лікар не прописував.

Друга реклама обіцяє велику знижку на шланг у зв’язку із закриттям складу. Виникає відчуття, що ми повинні якнайшвидше перейти за посиланням і купити цей шланг, інакше час сплине, склад закриють і ми проґавимо можливість. У нас виникає емоція зацікавлення та побоювання, що ми можемо не встигнути. Якщо не встигнемо, виникне досада та злість. Щоб уникнути цих негативних емоцій у майбутньому, нам може захотітися перейти за посиланням і купити шланг. Хоча насправді магазин з цієї реклами не закривається, він працює на постійній основі, час від часу роблячи знижки. Крім цього, на сайті компанії шланг обіцяють уже від 15 метрів, а не 30 метрів, як у рекламі. Якщо ви уважно прочитаєте всі умови продажу, а також порівняєте запропоновану ціну з пропозиціями інших магазинів, ви можете не купувати цей шланг. Але відчуєте емоцію розчарування, яка може погіршити ваш настрій. Адже вами й вашими емоціями зманіпулювали.

Маніпуляцією називають прихований психологічний вплив, який змушує нас робити те, що хоче маніпулятор, і при цьому вірити, що ми самі хочемо робити саме це, що це наш власний вибір.

Приклади, які ми щойно розглянули вище, називають клікбейтом від англійських слів click (клацання) і bait (наживка).

У Темі 6 ви вже мали можливість познайомитися зі словом «клікбейт» та його значенням. Тут ми пропонуємо більш детально подивитися, як же можна відрізнити клікбейтні заголовки від інших.

Зверніть увагу на приклади клікбейту на інтернет-сайтах та у соціальних мережах.

З тексту зрозуміло, що це машинний переклад з іншої мови, який навіть не вичитали уважно. Найімовірніше, це переклад з російської, бо назва сторінки написана російською мовою. Такі помилки додатково показують, що цю сторінку ведуть не журналісти. Ймовірно, це російські пропагандисти, які хочуть використати ваші емоції у власних цілях. Якщо підписатися на таку сторінку, можна стати жертвою ворожої пропаганди, бо зміст матеріалів може змінитися у будь-який момент з життєвих історій на дезінформацію.

Приклад клікбейту на Ютуб (новини від 8 грудня 2024 року)

У цьому прикладі є маніпуляція думкою експерта, яка подана як факт. Насправді у відео йдеться про те, що видання Politico опублікувало статтю, в якій припускається, що до НАТО можуть прийняти лише Західну Україну. Радіоведучий і журналіст Сергій Асланян вважає, що Захід цією заявою розділяє українські території й фактично вручає Путіну перемогу. Але насправді ніхто не проголошував жодної перемоги й взагалі не було жодних офіційних заяв щодо цього.

У цьому відео не йдеться про зниження пенсій. Навпаки, розповідається про підвищення пенсій у 2025 році не менш ніж на 100 гривень для всіх категорій пенсіонерів.

Приклади клікбейту на інтернет-сайтах

Приклад клікбейту у Фейсбук, який маніпулює релігійними почуттями або марновірством (залежно від того, що має читач)

Насправді ця сторінка не має жодного стосунку до релігії. Тут публікують лише повідомлення, ілюстровані зображеннями, створеними штучним інтелектом. Мімікрує під справжню сторінку релігійної організації: https://www.facebook.com/blagavist. Мета фейкової сторінки з клікбейтними заголовками — зібрати якнайбільше підписників на фейсбуці та у вотсапі. Після чого такі сторінки, як правило, перейменовуються і починають публікувати пропаганду та фейки.

Що таке емоційно-експресивна лексика

Емоційно-експресивна лексика — це слова, які мають особливе стилістичне забарвлення і можуть викликати у нас певні почуття або асоціації. Наприклад, замість слова «добрий» можна сказати «прекрасний» або «чудовий» — і одразу відчувається сильніший позитивний емоційний відтінок. Такі слова не тільки називають явище чи предмет, але й передають наше ставлення до них: захоплення, обурення, здивування чи радість.

Такі вирази можуть підкреслити емоцію, зробити текст більш живим і яскравим. Порівняйте: «людина» і «сонечко», «сміятися» і «реготати», «помилка» і «провал». Другий варіант у кожній парі викликає сильніший емоційний відгук.

Такі слова часто використовують у розмові, літературі чи медіа, щоб привернути увагу, підкреслити щось важливе або викликати у вас певне почуття. Важливо пам’ятати: емоційно-експресивна лексика може як допомогти краще зрозуміти співрозмовника, так і використовуватися для маніпуляцій, наприклад, у пропаганді чи рекламі.

Подивіться на приклади неправдивої інформації, яка поширюється у месенджерах, і знайдіть тут ознаки емоційно-експресивної лексики. Що ще здається підозрілим на цих скриншотах? Які емоції викликають у вас ці повідомлення? З якою метою вони створені, на вашу думку?

Скриншот повідомлення у телеграм-каналі:

Отже, щоб переконати в чомусь читача/слухача/глядача, автори звертаються до його почуттів, переживань та емоцій, формуючи тим самим психологічне підґрунтя для ефективного впливу на аудиторію.

Дослідники редакції видання Texty.org.ua проаналізували використання такої емоційно забарвленої лексики в телеграм-каналах та виділили 10 найпоширеніших там типів маніпуляцій із мовою,

10 технік маніпуляцій з мовою (за версією Texty.org.ua)

1Навантажена мова: використання слів і фраз із сильним емоційним забарвленням (позитивним чи негативним) для впливу на аудиторію.
2Блискучі узагальнення: експлуатація позитивного ставлення людей до таких абстрактних понять як «справедливість», «свобода», «демократія», «патріотизм», «мир», «щастя», «любов», «правда», «порядок» тощо. Ці слова і фрази покликані спровокувати сильні емоційні реакції та почуття солідарності без надання конкретної інформації чи аргументів.
3Ейфорія: використання події, яка викликає ейфорію чи відчуття щастя, або позитивної події для підняття бойового духу.
4Апеляція до страху: зловживання відчуттям страху (що часто базується на стереотипах чи упередженнях) для підтримки певної пропозиції.
5Страх, непевність і сумніви: подання відомостей про щось чи про когось таким чином, щоб посіяти в аудиторії невпевненість і сумніви в його якостях, викликати страх перед ним. Ця техніка є різновидом апеляції до страху. Наприклад, це можуть бути сумніви в українській владі, у Силах оборони, у достовірних джерелах інформації, у допомозі міжнародних партнерів та інші види сумнівів.
6Апеляція до народу: спроба переконати цільову аудиторію приєднатися і почати діяти, бо «інші роблять те саме». Ця техніка полягає в тому, що певне твердження чи уявлення вважається правильним, бо таким його вважають усі або більшість людей. А більшість нібито помилятися не може.
7Кліше без суті: короткі загальновживані фрази, які мають на меті пом’якшити когнітивний дисонанс (внутрішній психологічний конфлікт) і заблокувати критичне мислення. Зазвичай це короткі загальні речення, які пропонують, здавалося б, прості відповіді на складні питання або відвертають увагу від інших напрямів думки.
8«Сам дурень!»: дискредитація позиції опонента, звинувачення його в лицемірстві без прямого спростування або заперечення його аргументів, що передбачає відповідь на критику чи поставлене запитання у форматі «А як щодо…?».
9Вибіркова правда: вибіркове використання лише тих даних чи фактів, які підтримують певну гіпотезу або висновок й ігнорують контраргументи або заперечення.
10Опудало: перекручення позиції опонента через підміну тези зовні схожою (опудалом) і спростування її без спростування початкової позиції.

Якими бувають емоції

Щоб знати, де нам прагнуть нав’язати чужу волю, потрібно навчитися розуміти маніпуляції та ефективно протистояти їм. Для цього існують спеціальні техніки керування емоціями.

Для початку нам потрібно вміти розрізняти ці емоції у собі й вміти їх правильно називати. Така навичка є частиною вміння емоційної саморегуляції. Допоможе розібратися у своїх емоціях «Колесо емоцій». Це «колесо» створене на основі класифікації емоційних реакцій людини, яку розробив психолог Роберт Плутчик. Він вважав, що існує вісім основних емоцій: гнів, страх, смуток, огида, здивування, очікування, довіра та радість. Плутчик стверджує, що кожна з цих емоцій є тригером поведінки з високою цінністю для виживання, наприклад, страх надихає на реакцію «бийся чи тікай». 

Коли ми правильно визначаємо свою емоцію і називаємо її вголос — наприклад, «Я зараз злюся» — інтенсивність цієї емоції зменшується. Ми вже злитимемося значно менше. Якщо ж ми не можемо визначити емоцію і просто говоримо «мені погано», або «люди злі», або «всі журналісти продажні, тому вони брешуть», наші емоції лишаються з нами і керують нами, а не ми ними. Важливо саме назвати емоцію (гнів, страх, радість, сум тощо), а не описати свої дії «Тоді я переїхала до іншого міста» або чужі дії «Але ж він мене не слухається!».

Потрібно проговорити емоцію, визначити, де вона присутня в тілі, дозволити собі її відчувати, не гасити її, не забороняти собі. Адже немає хороших чи поганих емоцій, всі емоції корисні. Гнів дає енергію для дії, страх допомагає рятуватися від небезпеки, огида дозволяє уникати всього шкідливого для життя та здоров’я.

Коли ми визначили й визнали свою емоцію, ми вже можемо нею керувати.

Хоча емоції час від часу доводиться стримувати, щоб не нашкодити собі або близьким людям, їх усе одно потім потрібно проявити, щоб вони не залишилися з вами й не нашкодили здоров’ю та емоційному благополуччю. Наприклад, стрес добре знімати пішими прогулянками, гнів добре виходить, якщо поприбирати вдома або попрацювати на городі, страх варто проговорити у розмові з близькою людиною, якій ви довіряєте і яка зможе вас підтримати й підбадьорити.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. Найлегше маніпулювати людиною, якщо натиснути на її почуття провини. Саме тому чимало батьків раніше, та й досі, обирають такий метод виховання дітей, бо при ньому діти ростуть більш слухняними. Водночас це потім заважає у дорослому житті. Адже людина, в якої з дитинства виховували почуття провини за її дії — «Через твою двійку у мене болить серце!» — легше піддаватиметься маніпуляціям.

Цим користуються шахраї у соцмережах та телеграм-каналах, коли виманюють гроші у довірливих людей. Адже часто нам здається, що якщо ми не пожертвуємо гроші хворій дитині (фото якої може виявитися фейковим) або не позичимо гроші другу (хоча насправді гроші може просити не він, а шахрай, який зламав його профіль у соцмережі), то ми не зможемо потім впоратися з почуттям провини, яке виникне через те, що ми не зробили добру справу.

Щоб упоратися з почуттям провини, вам потрібно у момент, коли воно виникає, знайти в собі іншу емоцію, яка за ним стоїть: сум, злість, страх тощо. Далі відчуйте, як ця емоція відображається у тілесних відчуттях. Спостерігаючи за відчуттями, повторюйте: «Я маю право відчувати страх/злість/сум. Я не відповідальний/-а за почуття іншої людини». Наприкінці зробіть глибокий вдих і двічі довший видих. Пам’ятайте, що навіть якщо хтось образиться на вас за те, що ви не позичили йому/їй гроші або не зробили якусь іншу послугу, ця людина має право відчувати ці емоції, а ви не є відповідальними за них.

Як споживати інформацію, щоб зменшити емоційний тиск

Вплив інформації та емоцій пов’язані. З одного боку, наш емоційний стан впливає на те, як ми сприймаємо інформацію. Але водночас інформація (залежно від її емоційного забарвлення — негативного чи позитивного) впливає на наш емоційний стан. Тому важливо дотримуватись деяких правил, які допоможуть нам усвідомленіше споживати будь-яку інформацію та зменшити емоційний тиск.

Правила інформаційної гігієни, які допоможуть знизити емоційний тиск

  1. Починайте день з гарних новин, посмішки, добрих слів рідним людям, приємної музики, обіймів з людьми та домашніми улюбленцями, спілкуванням з природою тощо.
  2. Контролюйте кількість інформації, яку ви споживаєте.
  3. Врівноважуйте погані новини хорошими, слухайте музику, дивіться улюблені фільми, прочитайте книгу чи відвідайте виставку.
  4. Читайте новини у визначений час дня.
  5. Уникайте читати новини, соцмережі, месенджері перед сном.
  6. Якщо новини чи будь-які інша інформація викликають паніку та страх, застосуйте дихальні вправи. Це нормалізує частоту серцевих скорочень, зніме напругу, знизить тиск.
  7. Страх та паніку допомагає також здолати когнітивна (розумова) діяльність. Наприклад, порахуйте в кімнаті предмети якогось одного кольору (пам’ятаєте мультик про Петрика П’яточкіна, який, щоб заснути рахував слоненят), або пододавайте чи повіднімайте щось в умі.
  8. Не забувайте про прогулянки та фізичну активність.

Що варто почитати, подивитися чи послухати

  1. The Ukrainians. Життя в сервантіNV ПодкастиКультура. 2023.
  2. Карусель емоцій. Рівень маніпулятивності українських телеграм-каналів / О. Гебура та ін. Texty.org.ua. 2024.
  3. Корисні звички інформаційної гігієни на кожен день. YouTube. Learn to Discern in Education. 2023.
  4. МАГІЧНЕ МИСЛЕННЯ. Рятує дитинство, руйнує доросле життя. YouTube. БОВЖЕВІЛЬНІ | Еля Муравські. 2023.
  5. Мокринчук У. «Емоційний стан впливає на сприйняття інформації». Як читати новини без шкоди для психічного здоров’я. Фіртка. 2022.
  6. Про правильне дихання. YouTube-канал терапевта В’ячеслава Смірнова.
  7. Улько Н. Як керувати емоціями. Методи психологічного захисту в інтернеті. Як захистити власну цифрову ідентичність / М. Дворовий та ін. ; ред. Д. Дуцик. 2021.
  8. Як медіа впливають на емоції? YouTube. EdEra. 2022.
  9. Дихальна практика. Facebook. Netflix. 2024.
  10. Мультфільм про емоції «Думками навиворіт». 2015.
  11. Мультфільм про емоції «Думками навиворіт-2». 2024.
  12. Художній фільм «Король говорить!». 2010.

Авторка: Тетяна Матичак