Як не дозволити соцмережам нашкодити вашому психічному здоров’ю

Більша частина населення Землі користується сьогодні інтернетом та соцмережами. Вони суттєво впливають на життя людей у багатьох країнах.

Хоча українці для отримання різної інформації після російського повномасштабного вторгнення найчастіше користуються Telegram, проте у світі найпопулярнішою соціальною мережею є Facebook. Для чого ж людям потрібні соцмережі? 49% користувачів в усьому світі, опитані в 2023 році, заявили, що головна причина використання соцмереж — це підтримка зв’язку з друзями та сім’єю.  38% користувачів сказали, що роблять це, щоб заповнити вільний час. 34,3% використовують соцмережі для читання новин. Кожен п’ятий користувач приходить на соціальні платформи стежити за знаменитостями та впливовими людьми. 

Користування соцмережами має, як бачимо, багато переваг, але також несе і ризики та небезпеки. 

Ми вам у цій Темі розповімо про небезпеки, з якими ви найчастіше можете зіштовхнутися у соцмережах, зокрема про:

• тролів та ботів;
• про крадіжки сторінок;
• про те, як впливає надлишок інформації на наш емоційний стан.

 Адже хто попереджений, той озброєний.

Тролі та боти

Ботоферма — це контрольована однією організацією мережа ботів, яка може виконувати різні завдання у великих масштабах, зокрема:

• поширювати дезінформацію;
• штучно збільшувати відвідуваність сайтів чи сторінок у соцмережах;
• здійснювати кібератаки;
• здійснювати шахрайство з кліками в рекламних кампаніях.

Хто такі боти?

Бот — не справжній користувач соцмережі, а сторінка, яка створена для впливу, просування ідей та інтересів або ж «накручування» кількості переглядів, реакцій коментарів, поширень.

Боти — це «мертві душі». Найчастіше ними є не люди, а програми. Вони залишають однакові коментарі або ж роблять однакові дії у великих масштабах. Боти — це як проплачений інтернет-мітинг на підтримку певного кандидата на виборах. Боти працюють з несправжніх сторінок, які називаються «фейковими акаунтами».

Недобросовісні організації, найняті компаніями чи урядами (як правило недемократичних країн) об’єднують велику кількість ботів у цілі ботоферми, щоб впливати на користувачів соцмереж, маніпулювати їхніми емоціями та поведінкою. Деякі ботоферми можуть мати навіть мільйони ботів.

Профіль бота може купити реальна людина. Тому експерти на позначення роботи ботів  використовують термін «ботоподібна поведінка». Це означає, що даний профіль у соцмережі — насправді написане програмне забезпечення, яке працює за алгоритмом, який можна простежити. Як розпізнати такий профіль, розкажемо далі (дивіться візуалізацію).

Мабуть, ви часто бачите, як Facebook найпершим відображає коментар, який має найбільше реакцій (наприклад, сердечок). Такий коментар може бути насправді ботовим, як і реакції на ньому — несправжніми. Однак деякі користувачі можуть подумати щось на кшталт: «Цьому коментарю варто вірити, адже багато людей на нього відреагувало». Боти намагаються підвищити рівень важливості певного повідомлення, показати нам, як варто мислити. Ботів використовують з різною метою: як у бізнесі (наприклад, для рекламних кампаній) та у політиці, так і у воєнних цілях (для поширення дезінформації, панічних настроїв тощо).

Наприклад, у 2023 році журналісти-фактчекери (ті, що виявляють неправдиву інформацію) знайшли у фейсбуці неправдиві сторінки українських медіа, зокрема інформаційної агенції «Укрінформ». З цієї сторінки поширювалася реклама анонімних регіональних телеграм-каналів. Соціальні мережі намагаються боротися з ботами. Ще перед повномасштабним вторгненням у 2020 році засновник Facebook Марк Цукерберг на міжнародній конференції з питань безпеки у Мюнхені заявив, що адміністратори цієї соціальної мережі щодня видаляють приблизно мільйон фейкових акаунтів, частина з яких пов’язані з політичними кампаніями різних урядів. Відтоді мало що змінилося. Адже швидкість «розмноження» ботів суттєво перевищує показники їхнього видалення.

Як відрізнити бота від реальної людини

Мабуть, ви зіштовхувалися з випадками, коли для підтвердження якоїсь дії вам потрібно довести комп’ютеру, що ви не робот. Наприклад, відмітити зображення з велосипедами, машинами абощо. Це один з найпоширеніших способів того, як мережа за допомогою штучного інтелекту намагається розпізнати, чи нею користується реальна людина, чи бот. Але як нам з вами розрізнити бота, який працює у соцмережах?

9 ознак фейкового акаунту у Facebook

3. Відсутність особистої інформації на сторінці (де живе, де працює, де навчалася тощо)

4. Відсутність друзів або однотипні сторінки у друзях.

5. Сторінка створена нещодавно/збігається в часі з початком обговорення певної теми, яка просувається у соцмережах.

6. Відсутність особистих постів/реакцій на події в житті та країні.

7. На сторінці багато посилань на зовнішні ресурси (чужі пости, відео, фото).

8. Надзвичайно висока активність, або активність у певні дні/години.

9. «Зацикленість» на одній темі.

Як Росія використовує ботів у своїй пропаганді проти України

З початком повномасштабної війни Служба безпеки України та Департамент Кіберполіції України викривають багато організованих злочинних ботоферм.

Наразі в Україні працює чимало проросійських ботоферм, які ведуть війну за наші настрої та думки. Ці пристрої працюють автоматично за наперед налаштованими механізмами. Боти не пишуть коментарі зі смисловим навантаженням. Вони «закидають» потрібні власникам тексти, акценти або емоції в соціальні мережі та месенджери (наприклад, у Viber).

Російські спецслужби особливо полюбляють Telegram, оскільки на відміну від Facebook, ця платформа не вживає жодних заходів, щоб боротися з анонімними каналами та шкідливим контентом, який поширюється через них. Тому анонімні акаунти ботоферм використовуються як для поширення російської дезінформації, так і для того, щоб робити фішингові розсилки на гаджети військових ЗСУ з метою отримання їхніх персональних даних чи іншої інформації, або для поширення файлів зі шкідливим програмним забезпеченням. 

Яку ж дезінформацію поширюють такі ботоферми? Це залежить від того, які події відбуваються в конкретний момент. Наприклад, це можуть бути повідомлення, які дискредитують керівництво країни чи керівництво ЗСУ, або ж неправдива інформація щодо питань мобілізації чи щодо втрат України, або повідомлення, які покликані сіяти паніку серед населення (наприклад, про підрив Київської дамби чи ядерні загрози тощо). Тому не варто читати новини в анонімних телеграм-каналах чи на фейкових сторінках у будь-якій іншій соціальній мережі. Краще користуватися перевіреними джерелами інформації.

Хто такі тролі та що таке тролінг

Троль — це найімовірніше реальна людина. Однак її завдання — посіяти невпевненість, недовіру, розчарування, просто відволікти від аргументованої дискусії. Така людина дуже часто намагається викликати негативні емоції своїми коментарями, розпочати сварку або ж підштовхнути  користувачів до суперечки. Вона робить це або задля власної розваги, або за гроші зацікавлених осіб. Тролі здатні більше переконувати, вести дискусії, схиляти до прийняття певних рішень, додавати вас у групи або відмічати в публікаціях.

Тролінг — вид взаємодії в онлайн-дискусіях (у соцмережах, групах новин, блогах абощо), коли таке спілкування насправді націлене на емоційну реакцію, образу, хейтерство чи тривалу безсенсову дискусію, провокування конфліктів задля реалізації цілей троля. Для цієї мети тролі часто використовують емоційно забарвлену лексику та провокативний контент. Тролінг — це завжди порушення етикету/етики спілкування в мережі.

Як і у випадку з ботами, певні організації чи уряд можуть формувати мережі тролів. Їх називають «фабриками тролів». Такі «фабрики тролів», як і «ботоферми» можуть використовуватися з деструктивною метою. Наприклад, у 2018 Агентство національної безпеки США знешкодило російське «Агентство інтернет-досліджень», щоб запобігти втручанню в американські вибори. Йдеться про російську компанію, яка керувала «фабриками тролів», сторінками й групами в соцмережах з 2014 року, з метою підриву політичних процесів в країні. Тролі цієї фабрики видавали себе за американців і провокували конфлікти у суспільстві, налаштовуючи американців один проти одного. В Україні їх називали «ольгинськими тролями», оскільки офіс компанії, яка ними керувала, знаходився в районі Петербурга – Ольгіно. А її саму пов’язували з прізвищем Євгена Пригожина, який став відповідальним за велику кількість воєнних злочинів в Україні після 2022 року.

Як не годувати тролів

Оскільки, як ви вже зрозуміли, тролі «харчуються» вашими емоціями, то кілька простих рекомендацій допоможуть вам справитись із цим явищем.

1. Дотримуйтеся спокою. Не реагуйте одразу на сумнівний емоційний коментар під вашим постом. Дайте собі кілька хвилин, щоб відсторонитися від нього. Тільки тоді приймайте рішення, чи варто відповідати.
2. Дискусії з тролями не мають сенсу, бо вони приходять до вас не за аргументами, а задля провокації. Тому у більшості випадків експерти з комунікацій не радять вступати з ними в дискусії.
3. Якщо ви вирішили все-таки відповідати,  відповідайте з гумором, але не переходьте на персоналії та не ображайте нікого у відповідь. Спростовуйте інформацію (якщо це важливо для вас), наводьте докази.
4. Ви маєте право на модерацію коментарів під своїм постом. Тобто ви можете обмежити можливість коментування ваших постів, або заблокувати особу, яка вас ображає чи провокує.
5. Видаляйте підозрілі профілі з друзів, скаржтеся на них.

Чому не варто погоджуватися здавати свою сторінку в оренду

В інтернеті ви також можете стикнутися з пропозиціями «продати» вашу сторінку або ж дати її у використання іншій людині на певний час за гроші. Так діють боти і тролі для того, щоб надалі використовувати вашу сторінку для маніпуляцій. Не варто погоджуватися на такі пропозиції, бо таким чином ви:

• віддаєте шахраям доступ до вашої особистої інформації — фактично стороння людина отримує доступ до ваших контактів, повідомлень, фотографій;
• вашу сторінку можуть не повернути й використовувати надалі, змінюючи її під потреби нового замовника;
• вашу сторінку будуть використовувати в негативних цілях.

Як спілкуватися у соцмережах без шкоди для себе та інших

Наше спілкування у соцмережах має дві сторони.

З одного боку, ми ведемо свої сторінки й щось розповідаємо друзям чи більш широкому колу про себе, чи ділимось думками про події та явища.

З іншого боку, до нас можуть приходити інші люди, коментувати наші історії, дискутувати з нами (іноді дружньо, а іноді агресивно).

В обох випадках важливо не нашкодити ні собі, ні комусь. Адже слова мають дуже великий вплив на емоційний стан людини, її настрій і навіть поведінку. 

Якщо ви активні в соцмережах і любите спілкуватися з друзями, колегами і навіть невідомими вам людьми, щоразу потрібно ставити собі запитання, заради чого ви це робите. Особливо у тих випадках, коли вас втягують у якісь дискусії. 

У людей може бути чимало причин, чому вони беруть участь у дискусіях. Наприклад, їм може бути важливо комусь щось доводити, важливо бути видимим. Можливо, у них поганий настрій, або вони просто хочуть посперечатися з людиною, яка, на їхню думку, стовідсотково помиляється.  Іноді мотивація участі у дискусіях — сама дискусія, а не намагання до чогось домовитися. Треба бути готовим до цього, якщо ви починаєте дискутувати. 

Якщо ви відчуваєте, що хтось хоче вас спровокувати на емоції чи агресивну реакцію, головне зберігати спокій. І пригадати правила «Як не годувати тролів», про які ми вже розповідали раніше.

Метод ненасильницького спілкування

У спілкуванні завжди беруть участь дві сторони. Ображати можуть не лише нас, але й ми необережним словом можемо когось образити. Тож коли ви розповідаєте свої історії у соцмережах чи ведете з кимось дискусії, подумайте, чи ви нікого не знецінюєте, не принижуєте.

Запитайте себе перед спілкуванням: «Чого я хочу досягти цією розмовою?». Щоразу, коли ми спілкуємося з кимось, ми хочемо задовольнити якусь свою потребу (як би егоїстично це не звучало). Десь це буде потреба в прийнятті, десь — потреба у визнанні, десь — потреба підняти самооцінку абощо. Спілкування у соціальних мережах — не виключення. Листування у соціальній мережі — це теж спілкування, щоправда, з людиною, яку ми не бачимо, а тому про яку фантазуємо, уявляємо її тон, накладаємо на нього різні емоції.

Під час розмови ми або нам можуть завдати моральної шкоди. Отож, щоб навчитися спілкуватися без шкоди для свого психічного здоров’я, пропонуємо використовувати метод ненасильницького спілкування.

Його розробив американський психолог Маршалл Розенберг у 1960-их роках. Його книга «Ненасильницьке спілкування. Мова життя» перекладена українською мовою, і навіть є її аудіоверсія, тож її можна прослухати.

Розенберг вважав, що можна уникнути багатьох конфліктів, якщо спілкування базуватиметься на емпатії, тобто на співпереживанні (не плутати зі співчуттям), коли людина намагається зрозуміти почуття, стани іншої особи.

Метод ненасильницького спілкування передбачає, що людина найкраще доносить свою думку через власні почуття та потреби, тобто використовуючи «Я-повідомлення».

Загалом, щоб почуватися безпечно у спілкуванні в соцмережах, а також не нашкодити іншим, рекомендуємо вам дотримуватися правил, які викладені у цій візуалізації.

Чому забагато інформації шкодить психічному здоров’ю

Є така приказка: «Ми є те, що ми їмо». Інформація — це  невидима їжа для нашого психічного здоров’я. Якщо я постійно дивлюся «Битву екстрасенсів», то мені звично сприймати і пояснювати все крізь призму магічного. Якщо я постійно дивлюся програму «Майстер Шеф», я радше буду помічати тарілки, соуси, зелень та інше. Якщо я постійно дивлюся новини, я найімовірніше знаходжуся в постійній напрузі (згадайте хоча б музичний вступ новин, який дещо схожий на марш). Якщо я постійно моніторю військових оглядачів, я частіше буду думати та говорити про хід війни. Не кажучи вже про вбивства, полон та інші жахливі злочини.

Те, що ми споживаємо через телевізор чи соцмережі — налаштовує наше сприйняття, створює своєрідні «окуляри», через які ми починаємо бачити світ. Якщо наші «окуляри» про небезпеку (реальну чи уявну), то ми з більшою ймовірністю будемо тривожитися. При цьому наш мозок не здатен розпізнати, чи ця тривога реальна, чи безпідставна і радше спровокована споживанням інформації. Як при удаваній небезпеці, так і під час реальної, в мозку активізуються однакові ділянки. Тому психіка, а відповідно й тіло, сприймає це як загрозу. Це своєю чергою запускає стан готовності організму — стан виживання. Тобто, якщо ви постійно бачите страждання на екрані телевізора, переймаєтеся ними, емоційно включаєтеся та горюєте разом з людьми в новинах, у вас може виникнути депресивний стан або розлад. Є навіть поняття «медіатравми» — це коли причиною травмування психіки людини є контент, який вона споживає через телебачення, радіо, інтернет.

Як зрозуміти, що інформації забагато

Як же зрозуміти, коли інформації забагато і вона шкодить психічному здоров’ю?  Якщо ми переїдаємо, нашому шлунку важко. Так само з інформацією. Зверніть увагу на ваше самопочуття. Зробіть наступну вправу для самоконтролю.

Якщо на більшість питань ви відповіли «ТАК», це може свідчити про порушення психічного здоров’я. Тому варто обмежити споживання інформації, особливо негативної (з телебачення, радіо, інтернету) та звернутися до психолога.

Також ви можете скористатися порадами фахівців для психологічної стабілізації. Радимо переглянути ці відео:

Як впорядкувати своє інформаційне поле

Дослідіть своє інформаційне поле. Випишіть список медіа, телеграм-каналів, телепрограм, сторінок відомих людей, які ви переглядаєте протягом дня. Навпроти кожного поставте кількість переглядів та приблизний час. Наприклад: «Новини — тричі, сторінка ведучої новин — двічі».

Проаналізуйте, чи всі ці сторінки, які ви переглядаєте, потрібні вам. Дайте відповідь на запитання:

• Для чого я це дивлюсь/читаю? Що мені дає цей перегляд?
• Що буде, якщо я день не дивитимусь це?

Зменште споживання інформації, наприклад, наполовину. Спробуйте напрацювати свій алгоритм споживання новин чи іншого медійного контенту. Наприклад, головні новини ви переглядаєте вранці та в кінці робочого дня по 10-15 хв. Один фільм або телепрограму ви дивитеся вдень. Перед сном краще взагалі нічого не дивитися по телевізору та не читати з телефону. Оскільки, за різними дослідженнями, усі гаджети збуджують нашу психіку. Краще почитати паперову книжку. Відслідкуйте свій стан після того, як ви змінили підхід до медіаспоживання. Проаналізуйте, що змінилося у вашому самопочутті?  Увечері спробуйте упродовж 5 хвилин виписати всі свої думки на папір. Просто пишіть те, про що думаєте, а потім викиньте цей папір. Це може допомогти вам «прочистити» інформаційне поле і допомогти заснути. Також в пригоді може стати медитація (зосередження на власному диханні, слуханні приємного голосу чи музики). 

Що варто почитати, подивитися чи послухати

1. Ассардо Л. Розслідування кіберзагроз: Тролінг. Global Investigative Journalism Network. 2024.
2. Біляєва Я. «Фабрики тролів» — новий стандарт у політичному піарі? DW. 2019.
3. Горбик Р. Як розповісти історію для соцмереж так, щоб нікому не зашкодити. Сторітелінг онлайн. Як захистити власну цифрову ідентичність / М. Дворовий та ін. ; ред. Д. Дуцик. 2021.
4. Городиський А. Пропагандистський спецназ: як організована російська інформаційна війна? RFI. 2023.
5. Зінченко С. Як російська пропаганда використовує ботів та тролів у соціальних мережах для досягнення власних цілей. Детектор медіа. 2023.
6. Кельм Н., Дукач Ю. #ценемояукраїна. Ми виявили російську мережу з 2000 акаунтів у тіктоці, створених для дискредитації мобілізації та ТЦК. Texty.org.ua. 2024.
7. Медіатравма людини. Як ми руйнуємо своє життя через ЗМІ та інтернет. YouTube. Радіо Марія. 2022.
8. Огляд InformNapalm: віртуальні посіпаки Пригожина та операції США. Український тиждень. 2019.
9. Полякова В. Що таке ботоферма і як це працює? Ґвара медіа. 2022.
10. Пристай Д. Як розпізнати та боротися з ботами в соцмережах. Інструкція. Суспільне Новини. 2020.
11. У яких соціальних мережах найбільше російських тролів? Фільтр. 2023.
12. Улько Н. Як керувати емоціями. Методи психологічного захисту в інтернеті. Як захистити власну цифрову ідентичність / М. Дворовий та ін. ; ред. Д. Дуцик. 2021.
13. Фільм-розслідування «Я-бот». YouTube. hromadske. 2019.
14. Хто такі тролі, як їх розпізнати в соцмережах та що робити, якщо до вас у коментарі прийшов троль? По той бік новин. 2023.
15. Як вирахувати бота — лайфхаки DW. YouTube. DW українською. 2018.
16. Як російські тролі шкодять американській підтримці України — розслідування WP. Голос Америки. 2024.

Авторки: Маргарита Тулуп, Діана Савенко