Про що

Сторітелінг у сучасній журналістиці майже ніколи не є мономедійним, а найчастіше поєднує вербальну оповідь із зображеннями або відеорядом. Це заняття фокусується конкретно на візуальних стратегіях і тактиках сторітелінгу в журналістиці, висвітлюючи такі основні їх аспекти, як добір та створення ілюстративного матеріалу, принципи кадрування та монтажу.

Конспект лекції

Сторітелінг у сучасній журналістиці майже ніколи не є мономедійним, а найчастіше поєднує вербальну оповідь із зображеннями або відеорядом. І хоча деякі формати дотепер застосовують лише один медіум (наприклад, радійний сторітелінг за визначенням може працювати лише зі звуком), в онлайн-журналістиці, яка поступово інтегрує в себе всі традиційні формати, неможливо зустріти матеріал, що не застосовував би мультимедійні можливості, окрім хіба що найкоротших новин.

У середовищі, де домінує текст, візуалізація виконує здебільшого ілюстративну функцію. Однією з типових тактик є ілюстрація тексту загальними ілюстраціями з фотобанків чи й просто знайденими в інтернеті. Але якраз така практика розмиває репрезентативність і межу між постановочною та автентичною реальністю. Це один із симптомів сучасного медійного ландшафту, який відчиняє двері фейкам та маніпуляціям. Тому якісний візуальний сторітелінг використовуватиме тільки оригінальні фото, які мають безпосередній стосунок до того, про що йдеться в тексті.

Повноцінною альтернативою фотожурналістики нині є ілюстрована журналістика, яка спирається на багаті традиції як коміксу (зокрема, документальних мальованих історій), так і газетної карикатури та ілюстрованої журналістики ще вікторіанського періоду до появи модерністської журналістики. Мальовані ілюстрації допомагають посилити виразність матеріалу, викликати інтерес та емоційний відгук у читачів. Азійська журналістика давно використовує анімовані відео (зараз уже 3-Д мультфільми) для реконструкції подій. Справжнім трендом на Заході стала журналістика у вигляді комікса, наприклад, уже класичні роботи Джо Секко. Комікси дозволяють посилити сюжетність та підкреслити драматичну структуру, і водночас візуалізувати цілу низку подій. Найкраще комікси пасують до матеріалів на основі політичних інтриг та розслідувань, а також історичних матеріалів. У всіх цих випадках комікс може бути єдиним можливими варіантом візуалізації. Водночас такий жанр вимагає наявності в команді досвідченого або прийнамні здібного ілюстратора, ретельної підготовки, розробки розкадровки-сторіборду – тобто зображення сценарію у вигляді послідовності більш або менш схематичних кадрів, яке дозволяє побачити начерк готового продукту як цілість і оцінити, що працює, а що ні (перемальовувати готові сцени потім буде собі дорожче!). Журналістський комікс також вимагає уваги до максимального реалізму і відповідності зображення наявній інформації про реальні події. Те, як саме зображено джерела, може впливати на їх сприйняття, тому відповідальність авторів особливо велика. Адже важливо водночас поєднати загальність, універсальність героїв, особливо – джерел, що полегшує для читача самоідентифікацію з ними, та їх належну індивідуалізацію.

Ще один потужний інструмент візуального сторітелінгу – це інфографіка. З одного боку, може здаватися, що схеми, таблиці й діаграми суперечать самій ідеї оповіді з її поступовою подачею інформації та підтриманням інтриги. Однак, зважаючи на те, що саме інформативність та фактологічність є особливими рисами журналістського сторітелінгу, інфографіка, що дозволяє удоступнити для сприйняття великі масиви даних, є чудовим елементом журналістської оповіді, бо в ній факти говорять самі за себе. Просунута інфографіка вимагає певного знайомства як із аналізом даних, так і з дизайном (особливо такі сучасні тренди, як антидизайн – свідоме порушення форм чи пропорцій – чи ізометрична, тобто тривимірна, інфографіка). Але нескладну і стильну інфографіку можна робити за допомогою цілої низки безкоштовних та умовно безкоштовних застосунків без особливої підготовки (див. онлайн-інструменти).

Робота з відео передбачає свою специфіку як на телебаченні, так і в інтернеті. Телевізійна система жанрів розрізняє короткі новинні повідомлення, які монтуються без запису студійного звуку (лише з інтершумом) для начитки ведучого, інколи з 1-2 синхронами, і значно більш розгорнутий сюжет зі студійною начиткою. Озвучення відео вимагає постановки голосу та професійних навичок. Сюжет, так само, як і прозовий наратив, вибудовує історію через певну оповідну структуру, яка підпадає під дію загальних принципів сторітелінгу: інтригуючої зав’язки, пошуку конфлікту чи напруги, динамічного розкриття характерів, 5-актної структури. Для тележурналістики так само важливим є присутність автора – застосування стенд-апів, найчастіше на початку та/або наприкінці сюжету, та прямих цитат джерел – синхронів.

І в коротких відео, і в сюжетах дотримується певна послідовність кадрів. Оповідь починається із загального плану, що встановлює локацію. Дуже часто це загальний план екстер’єру/інтер’єру будівлі або панорама. Після цих загальних планів візуальний ряд найчастіше фокусується на деталях, послідовно застосовуючи середній та за потреби крупний плани. Загальніші і крупніші плани надалі чергуються, щоб уникнути монотонності та небажаних тлумачень кіномови. Так само, як і з ілюструванням текстів, важливою є наявність унікального та автентичного відеоряду. Часто в умовах цейтноту тележурналісти використовують архівне або віддалено пов’язане з темою відео. Цього краще уникати – за браком відеоматеріалу краще дати в ефір просту інфографіку чи зробити оперативне інтернет-включення з доступним експертом.

Сучасні відео, особливо для онлайн-платформ, можуть так само експериментувати з гібридними форматами; наприклад, використанням анімації або ж історій-коміксів для створення мальованих відео.

Практичні завдання

Завдання 1

Запропонуйте студентам знайти в інтернеті статтю, проілюстровану стоковим фото. Вигадайте альтернативний концепт ілюстрування матеріалу за допомогою мальованої ілюстрації, коміксу, інфографіки чи мему. 

Інструкція для викладачів/ок: завдання пасуватиме як до індивідуального домашнього завдання, так і до групової роботи в аудиторії з обговоренням. Озвучте завдання студентам, пояснивши, що суть у тому, щоб знайти вигіднішу, цікавішу і правдивішу альтернативу до зображення з фотобанку чи краденого з інтернету. Альтернатива може включати оригінальне фото, карикатуру, малюнок графічного дизайнера, короткий комікс, інфографіку, чи навіть популярний мем із соцмереж. Виконану вправу варто сформулювати як завдання для дизайнера/ілюстратора/фотографа з чіткою постановкою цілей та вимог до візуального контенту.

Завдання 2

Попросіть студентів зробити розкадровку – презентацію сценарію у вигляді послідовності схематичних кадрів – для короткого коміксу чи мальованого відео. За основу візьміть один із своїх власних матеріалів у наративній формі. 

Інструкція для викладачів/ок: Завдання найкраще підходить до асинхронної фази (індивідуальної чи групової). Поясніть студентам, що треба взяти свій власний текст і перетворити його на схематичну розкадровку, на основі якої ілюстратор намалює детальні сцени. Розкадровка дозволяє побачити структуру оповіді та визначити основні кути подачі зображень, послідовність планів, візуальний стиль. Варто розтлумачити, що розкадровку не потрібно робити на високому художньому рівні і вона не вимагає навичок малювання. Зображення може бути дуже схематичним, аж до чоловічків-паличок. Мета – дати уявлення про послідовність подій та планів, щоб уже професійний ілюстратор зрозумів завдання.

Онлайн-інструменти

Vlogit – безкоштовний інструмент для відеомонтажу.

https://www.doodly.com/ – платний інструмент для створення мальованих відео.

https://piktochart.com/ – умовно безкоштовний і дуже зручний інструмент для створення інфографіки.

https://www.easel.ly/ – дешевий інструмент для створення інфографіки та візуалізації.

https://flourish.studio/ – напівбезкоштовний популярний інструмент для візуалізації даних та інфографіки.

https://vis.occrp.org/pages/about – інструмент для візуалізації журналістських розслідувань, заточений під відображення зв’язків та потоків між фізичними і юридичними особами.

Література та джерела

Sam Waterstone (2021). Visual Storytelling: Graphics In Journalism. https://blog.iotechnologies.com/visual-storytelling/ 

Приклади журналістських робіт

  1. Andy Greenberg, Inside an Epic Hotel Room https://www.wired.com/2017/08/the-hotel-hacker/ – зразок творчого поєднання зображень і тексту, що межує з трансмедійним сторітелінгом. 
  2. Anisa Subedar, The Godfather of  fake news. Meet one of the world’s most prolific writers of disinformation. https://www.bbc.co.uk/news/resources/idt-sh/the_godfather_of_fake_news – аналогічний зразок сучасної онлайн-верстки, що поєднує лише текст та фото. 
  3. Vice News, Strange Border Kidnappings in Kosovo: Correspondent Confidential https://www.youtube.com/watch?v=nUzdXoRH2H8 – зразок журналістської історії у форматі мальованого відео.
  4. The New York Times, Welcome to the New World. The true story of a Syrian family’s journey to America. https://www.nytimes.com/series/syrian-refugee-family-welcome-america – приклад журналістської роботи у жанрі коміксу.
  5. http://image.guardian.co.uk/sys-files/Guardian/documents/2006/01/20/fullsacco1.pdf – один із класичних журналістських коміксів Джо Секко.