До американської медіакомпанії CNN (Cable News Network) входять понад 20 сервісів, які доносять новини для аудиторії через кабельне, супутникове телебачення, радіо, бездротові пристрої та інтернет. Станом на лютий 2023 року передплатниками CNN у США були 80 мільйонів домогосподарств. Міжнародна мережа CNN охоплює понад 260 мільйонів домогосподарств у понад 200 країнах.
CNN мовить цілодобово, ба більше, канал був першим у такій подачі новин. Подеколи його працівники діставали інформацію швидше, ніж розвідка, чим користувалися політики. Виникла навіть теорія «Ефект CNN», згідно з якою, цілодобові канали можуть впливати на міжнародну політику.
Основні джерела доходів CNN: реклама, надходження від провайдерів кабельного та супутникового телебачення за право транслювати контент каналу, кошти від інших медіа, кабельних мереж і цифрових платформ, які користуються контентом CNN за спеціальними угодами. За 2022 рік прибуток CNN склав $750 мільйонів, до цього, починаючи з 2016-го, мережа отримувала трохи більше ніж $1 мільярд.
CNN належить медіаконгломерату Warner Brothers Discovery (компанія заснована у 1923 році братами Ворнерами, зарекомендувала себе як лідер кіноіндустрії; з часу заснування пройшла багато трансформацій, поглинувши низку інших компаній, у тому числі й колишнього власника CNN — Turner Broadcasting System). З осені 2023-го мережею CNN керує Марк Томпсон (Mark Thompson), який з 2012-го до 2020 року був CEO та президентом The New York Times Company.
Історія
Підготовка до запуску першої цілодобової телемережі — CNN — тривала з 1976-го до 1980-го. Тогочасна американська телеіндустрія спостерігала за цим зі скепсисом: мовляв, мовити 24/7 — надто дороге задоволення. Кожна із трьох великих національних телемереж (CBS, NBC, ABC) тоді витрачала понад $100 мільйонів на рік на підготовку одного вечірнього півгодинного випуску новин. Однак Тед Тернер (Ted Turner), засновник медіакомпанії Turner Broadcasting System (TBS), планував, що його CNN мовитиме з вдвічі меншим бюджетом і з часом стане «найбільшим досягненням в історії журналістики».
Перший ефір CNN припав на 1 червня 1980 року. На момент запуску канал мав сім бюро: в Нью-Йорку, Атланті, Чикаго, Лос-Анджелесі, Детройті, Лондоні та Римі. Спершу за форматом канал нагадував радіо: на ньому протягом дня крутили основні новини, інколи з незначними змінами. Однак канал в будь-яку мить був готовий повідомляти екстрені новини.
На початку роботи CNN мав 1,7 мільйона передплатників, дохід від яких не міг покрити операційні витрати. І оскільки закладений бюджет теж не відповідав реаліям телеринку, якість виробництва на каналі часом страждала. Через це конкуренти називали CNN «Chicken Noodles Network» / «Мережа локшини з курятиною» (ймовірно, відсилка до дешевого й швидкого харчування).
Проте завдяки безперервному висвітленню всіх новинних приводів CNN вдалося наростити аудиторію. Так, у 1981-му канал першим у США підготував репортаж про замах на Папу Івана Павла II, а в 1982-му широко висвітлював Фолклендську війну (війна між Великою Британією та Аргентиною за контроль над Фолклендськими островами — прим. ред.). У 1986 році CNN був єдиним, хто транслював наживо запуск космічного шатла «Челленджер», який вибухнув через 96 секунд після зльоту.
Беззаперечним лідером у «швидкій журналістиці» CNN став на початку 1990-х років, коли вів ексклюзивні телетрансляції війни в Перській затоці (війни між Іраком та коаліцією із 28 країн, яку очолювала США — прим. ред.). Канал висвітлював бойові дії з обох сторін конфлікту. Відомо, що тодішній американський президент Джордж Буш казав іншим світовим лідерам: «Я дізнаюся від CNN більше, ніж від ЦРУ».
У 1997-му на CNN вийшло перше телевізійне інтервʼю з лідером терористичної організації «Аль-Каїда» Осамою бен Ладеном, який в ефірі оголосив війну Сполученим Штатам. У 2001 році канал першим повідомив про терористичну атаку на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку, а у 2008 році — вперше в історії провів політичні дебати онлайн на YouTube.
У 1995 році CNN запустив свій вебсайт, який тоді ще називався CNN Interactive. Наступного року материнську компанію каналу Turner — Broadcasting System — викупила корпорація Time Warner (з 2018-го — Warner Media), яка у 2022 році об’єдналася з Discovery в компанію Warner Brothers Discovery.
Політична позиція
Намагання CNN всебічно висвітлювати події знаходили відгук не у всіх. Приміром, у 80–90-х роках американські консерватори скаржилися на толерантне ставлення каналу до колишніх комуністичних лідерів та інших диктаторських режимів. На думку критиків, так CNN, ймовірно, хотів прокласти шлях своєму бізнесу в цих країнах. Хоча й не відкидали амбіції засновника каналу Теда Тернера стати світовим миротворцем: критиків неабияк вразило, що він особисто взяв інтерв’ю у Фіделя Кастро у 1990-му.
Більш ліберальні оглядачі тоді теж сумнівалися у нейтральності CNN. Так, Джим Хогланд (Jim Hoagland) із The Washington Post описував телемережу як відповідальну та чесну, однак зауважував, що всюдисущий CNN більш чутливий до реакції влади інших країн, ніж більшість журналістських організацій. На його думку, CNN через своє бажання зайти на ринок певної країни міг транслювати те, що складно назвати новинами. Як приклад він наводив репортажі CNN про економічний розвиток Центральної Європи, які, за його словами, більше нагадували відеопресрелізи про нові заводи.
Велику кількість інтерв’ю з найвідомішими людьми світу, у тому числі з ненайкращою репутацією, для CNN зробив телеведучий Ларрі Кінг. Він мав своє шоу на телеканалі Larry King Live на CNN між 1985 та 2010 роками. Загалом відомий телеведучий записав за все своє життя понад 50 тисяч інтерв’ю. Одне із перших інтерв’ю із щойно обраним на посаду президента Росії Володимиром Путіним у 2000 році також зробив Ларрі Кінг. Це інтерв’ю запам’яталося всім фразою російського диктатора, яку той вимовив із посмішкою у відповідь на запитання журналіста про те, що ж сталося з підводним човном «Курськ» — «Она [лодка] утонула».
В Україні відомий американський телеведучий серйозно оскандалився. У 2011 році Кінг записав компліментарне інтерв’ю з тодішнім прем’єр-міністром України Миколою Азаровим (інтерв’ю можна подивитися тут). Згодом, у 2016 році, колишній український журналіст Сергій Лещенко заявив, що ім’я Ларрі Кінга фігурує в «чорній бухгалтерії» Партії регіонів [партія платила багатьом високопоставленим особам значні кошти за ті чи інші послуги, що було підтверджено СБУ — ред.], і що відомий американський тележурналіст ймовірно отримав за свої послуги від цієї партії 225 тисяч доларів. На момент інтерв’ю з Азаровим Ларрі Кінг уже не працював на CNN, він створив свій продакшн, програми якого часто показував російський пропагандистський канал RT.
Ресурси AllSides Media Bias Rating і Media Bias/Fact Check, які досліджують упередженість в медіа, зараз оцінюють CNN як «схильне до лівих поглядів» ЗМІ. А The Economist, дослідивши матеріали провідних американських медіа (статті з сайтів за 2016–2022 роки та транскрибовані телесегменти з прайм-таймів за 2009–2022 роки), дійшов висновку, що, починаючи з часів президентства Дональда Трампа (2016–2020 роки), нейтральні американські медіа, зокрема CNN, дедалі частіше використовують лексику Демократичної партії.
Згідно з дослідженням Шоренстейнського Центру з преси, політики і громадських справ у Гарвардському університеті, у перші сто днів президентства Трампа 93 % новин CNN про нього мали негативне забарвлення. Трамп натомість звинувачував ліберальні медіа на чолі з CNN у поширюванні фейків і називав їх «ворогами людей». А наскільки він не любить CNN, можна зрозуміти з цього твіту (див. нижче).
А вже у 2022 році політичний оглядач та колишній міністр праці США Роберт Райх (Robert Reich) розкритикував рішення тодішнього гендиректора CNN Кріса Ліхта (Chris Licht) закрити успішне шоу Reliable Sources. Те, на думку Райха, було «надійним джерелом розумного критицизму Fox News, правих медіа загалом, трампізму та зростаючого авторитарного ухилу Республіканської партії». Райх переконаний, що до цього рішення Ліхта підштовхнув провідний акціонер Warner Brothers Discovery Джон Малоун (John Malone), який у 2021 році назвав Fox News, одне із правих медіа, «справжньою журналістикою».
Висвітлення війни Росії проти України
Своєму принципу бути всюди CNN не зрадив і в Україні. Як зазначає The Washington Post, «для багатьох телеглядачів війна в Україні стала реальною, коли [міжнародний кореспондент CNN] Метью Ченс (Matthew Chance) одягнув бронежилет». Той якраз вночі 24 лютого вів прямий репортаж з Києва, розповідаючи про оголошення Росією «спеціальної військової операції». Почувши вибухи вдалині, він почав одягати захисне спорядження.
І багатьом, напевно, ще запам’ятався лютневий репортаж Ченса на мосту під Києвом: під час цього ефіру він виявив, що стоїть поруч з гранатою, біля якої раніше проходив, однак тоді не помітив загрози. Журналіст не розгубився: попросив колег відійти від «цього» і продовжив розповідь. Хоча на цьому репортажі була позначка про чутливий контент, не всі глядачі виявилися готовими побачити тіла російських солдатів. У березні 2022-го Ченс покинув Україну через виснаження.
CNN був одним із перших серед медіа, які вели трансляцію зі звільненого Херсону 11 листопада 2022-го, хоча українське військове керівництво закликало журналістів не працювати в місті в перші дні деокупації. Репортаж, який вів міжнародний редактор CNN Нік Робертсон (Nic Robertson) серед радісних херсонців, побачили мільйони людей у всьому світі. Однак в Міністерстві оборони України відреагували на порушення й призупинили акредитацію низці українських та іноземних журналістів, які працювали в Херсоні в день звільнення. Медійні організації вимагали скасувати це рішення. 21 листопада редакціям та журналістам, які зверталися до Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ щодо поновлення акредитації, її повернули. Згодом акредитацію обіцяли відновити усім, хто був її позбавлений після роботи в Херсоні.
У березні 2022 року WarnerMedia та Discovery (компанії ще не були об’єднані на той момент — ред.) оголосили, що припиняють у Росії мовлення своїх каналів. До цього кроку їх підштовхнув прийнятий в Росії так званий «закон про фейки», який передбачає кримінальну відповідальність для всіх, чий погляд на війну не збігається з баченням російської верхівки.
CNN у своїх матеріалах називає Росію країною-агресоркою, а її дії проти громадян України — воєнними злочинами. Автори колонок здебільшого мають проукраїнську позицію. Наприклад, ось у цьому тексті дві американські професорки діляться своїми враженнями від поїздки до Києва у березні 2024-го та співставляють відвагу українців з нігілізмом спікера Палати представників США Майка Джонсона, який станом на квітень 2024-го затягував голосування за законопроєкт, що передбачає надання Україні допомоги. Автор іншої колонки — старший консультант британського аналітичного центру Chatham House Кір Джайлз (Keir Giles) — вважає, що Захід повинен ставити умови Росії, взявши на себе ініціативу, а не просто дозовано давати Україні ресурси, які дозволяють більш-менш відбиватися від російських атак. Реактивний підхід не розв’язує проблему, вважає Джайлз. Також, на його думку, американська влада має перестати сприймати російсько-українську війну як щось недотичне до США.
Іноді матеріалам CNN про російсько-українську війну бракує контексту або ж його вводять пізніше, ніж потрібно. Наприклад, у січні 2024-го на сайті каналу вийшов матеріал під заголовком «США не відстежили належним чином відправлену в Україну зброю на суму понад $1 мільярд, — йдеться у звіті наглядової групи». Перший абзац новини, по суті, повторює заголовок. А от вже нижче в тексті є цитата речника Пентагону Пета Райдера (Pat Ryder), який каже, що «достовірних доказів щодо незаконного обігу зброї, яку США надали Україні, немає». Цю цитату варто було б додати на початку матеріалу, аби одразу відкинути російський наратив про чорний ринок західної зброї в Україні.
У матеріалах про зруйновану Каховську гідроелектростанцію CNN теж не додав достатньо контексту. У статті «Аварія на Каховській дамбі перетворила Чорне море на «сміттєзвалище і кладовище тварин», — попереджає Україна» за 11 червня 2023-го описано, які наслідки матиме катастрофа як для людей, так і для тварин і рослин. Однак зазначено, що незрозуміло, що могло стати причиною руйнування дамби — військові дії чи неполадки в конструкції.
У матеріалі про забруднене узбережжя Одеси за 17 червня 2023-го теж пишуть, що «досі незрозуміло, чи дамбу в Новій Каховці навмисно атакували, чи причина її руйнування у проблемах з конструкцією». Проте за день до цього New York Times опублікувала текст, в якому наводяться докази, що дамба була підірвана зсередини, а оскільки та була розташована на тимчасово окупованій території, то зробити це могла лише Росія.
Команда CNN, яка працює в Україні
Новини про російсько-українську війну публікуються на сайті CNN у розділі «Європа». Якщо ввести в пошуку на сайті «Україна», то можна побачити, що за день у середньому CNN публікує п’ять–шість новин на цю тему. Зазвичай їх у співпраці зі штатними міжнародними журналістами CNN готують:
- Ольга Войтович (Olga Voitovych) — старша редакторка локальних новин, продюсерка CNN з лютого 2022-го.
- Світлана Власова (Svitlana Vlasova) — фіксерка / локальна продюсерка CNN в Україні з грудня 2022-го.