Народна мудрість каже, що довіряти треба, але й перевіряти треба обов’язково. Під час російського повномасштабного вторгнення в Україну ця приказка набула дуже актуального значення. Адже все, що ми бачимо у відеосоцмережах YouTube, TikTok чи в інтернеті загалом, може бути частиною ворожої пропаганди. Навіть якщо нам здається, що ми читаємо реальну історію, це може бути вигадкою, яку спеціально створили росіяни, щоб ми відчували себе безпорадними, засмученими, невпевненими у власних силах.
Історія, яку ви вчили у школі, була історією Радянського Союзу. Історики були змушені її писати, викривлюючи факти та замовчуючи трагедії й злочини, як-от Голодомор 1932-33 років та сталінські репресії 1937 року, або ж входження (Гетьманщини) України до складу Московського царства у 1654 році, яке в підручниках подавали як возз’єднання братніх народів.
Щоб впливати на українців, Росія використовує різні історичні теми. Наша мета – розпізнавати такі речі, щоб нами не могли маніпулювати, і ми могли зберігати ясний розум, а не робити дії, про які будемо шкодувати.
Як відбувається вплив через наративи
Наратив — це розповідь або історія, яку хтось розповідає для передачі певного повідомлення або ідеї. У контексті інформації і пропаганди наративи — це структуровані історії, які використовуються для впливу на думки та переконання людей.
Уявіть собі, що ви сидите на лавочці із подругами чи друзями, і хтось із них починає розповідати вам історію. Це може бути історія про давні часи, сімейні події або про щось інше. Вона має початок, середину і кінець. Ця історія може бути дуже переконливою і змусити вас відчути різні емоції — радість, сум, гордість або навіть страх.
І якщо вам розповіли історію свого дитинства, щоб вас розважити, то пропагандисти використовують цей прийом, щоб наштовхнути вас на певні думки, або щоб ви змінили свою думку стосовно чогось.
У сучасному світі наративи використовуються для розповідання історій. Але вони можуть бути спрямовані на те, щоб змінити ваші погляди на певні події або явища. Наприклад, російська пропаганда часто використовує наративи, щоб переконати людей у правильності початку війни, окупації Криму, Донбасу, або щоб дискредитувати інші країни: США, блок НАТО, українську владу.
Приклад: наратив про «захист російськомовного населення»
Цей наратив стверджує, що Росія має обов’язок захищати російськомовних громадян у сусідніх країнах, зокрема в Україні. Цей наратив активно використовувався під час анексії Криму у 2014 році та у подальшому конфлікті на Донбасі. Пропаганда намагається створити враження, що російськомовне населення в Україні зазнає утисків і потребує захисту від «українських націоналістів». Цей наратив знайшов відгук у частини населення України, яка історично і культурно відчувала близькість до Росії, та виправдовував агресивні дії Росії в очах її власних громадян і міжнародної спільноти.
Приклад: наратив про те, що «Україна — неспроможна держава»
| Цей наратив спрямований на дискредитацію української влади та держави загалом. Росіяни постійно підкреслюють корупцію, політичну нестабільність, економічні труднощі та соціальні проблеми в Україні. Основна мета цього наративу — переконати як українців, так і міжнародну спільноту в тому, що Україна неспроможна функціонувати як незалежна держава. Таким чином, цей наратив підриває довіру до українських інституцій і підтримує ідею, що Україна повинна бути під впливом або навіть керуванням Росії. Скриншот поста в телеграм-каналі російського пропагандиста Соловйова |
5 головних наративів російської пропаганди
Російська пропаганда уже багато років використовує кілька основних тем, щоб впливати на думки та поведінку людей. Ви, дуже ймовірно, чули ці наративи. Можливо, самі їх неусвідомлено поширювали. Адже непросто розібратися в потоках різної інформації. Для цього ми вам пропонуємо проаналізувати головні наративи російської пропаганди, які Росія поширювала ще задовго до повномасштабного вторгнення. А зараз вона їх нав’язує в різній інтерпретації не лише українцям, але й усьому світові.
Наратив 1. «Росія – велика держава»
Цей наратив має кілька задач. По-перше, він підкреслює велич і унікальність Росії, її історичну місію та значення у світі. Він спрямований на підвищення патріотизму серед громадян Росії і створення відчуття гордості за свою країну. По-друге, для держав, які входили до складу Російської імперії, СРСР, це повідомлення означає, що бути частиною Росії було добре, бо вона могутня й може захистити від усіх небезпек.
Приклад повідомлення:
«Росія — велика держава з багатовіковою історією. Наш народ завжди стояв на захисті справедливості й миру у світі. Ми знову повинні показати свою силу і рішучість!»
Критичний аналіз наративу: справжня велич держави не визначається військовою силою чи історичними амбіціями, а здатністю забезпечувати своїм громадянам гідний рівень життя, поважати права інших націй та сприяти миру і стабільності у світі. Історія Російської імперії та СРСР містить численні приклади агресії та репресій, які принесли страждання багатьом народам. Агресивна політика Росії щодо України, як-от анексія Криму та підтримка конфліктів у Грузії, Молдові тощо, викликає осуд і санкції з боку міжнародної спільноти.
Повага до суверенітету інших націй і конструктивний внесок у глобальне процвітання є ознаками справжньої величі. Росія повинна розв’язувати внутрішні проблеми, такі як корупція і порушення прав людини, щоб претендувати на статус великої держави. Дії, спрямовані на підрив стабільності інших країн, свідчать не про велич, а про неспроможність будувати справедливе суспільство.
Наратив 2. «Загроза з боку Заходу»
Цей наратив акцентує на ворожих намірах західних країн, особливо США і Європейського Союзу, стосовно Росії. Він створює образ зовнішнього ворога, який постійно загрожує безпеці і стабільності Росії. І цим пояснюється, чому Росія активно вкладає гроші у військову промисловість і розпочала війну проти України.
Приклад повідомлення:
«Захід постійно намагається оточити Росію військовими базами й дестабілізувати наш регіон. Ми повинні бути готовими захищатися від агресії НАТО!»
Критичний аналіз наративу: наратив про загрозу з боку Заходу є виправданням агресивної політики Росії та її великих військових витрат. НАТО та західні країни не прагнуть оточити чи дестабілізувати Росію, а діють у відповідь на її агресивні дії, такі як анексія Криму та початок широкомасштабного нападу на Україну. Швеція і Фінляндія не планували вступати в НАТО, але через напад Росії на Україну вони це зробили майже одразу. Росія використовує цей наратив, щоб відволікти увагу власних громадян від внутрішніх проблем, таких як корупція, економічні труднощі і порушення прав людини. Створення образу зовнішнього ворога служить для консолідації суспільства під прапором уявної загрози.
Проте справжня безпека і стабільність Росії залежать від внутрішніх реформ і мирної співпраці з міжнародною спільнотою, а не від пошуку ворогів за кордоном.
Наратив 3. «Україна як неспроможна держава»
Іноді ви ще можете зустріти в медіа англомовний термін, яким називають держави, які не відбулися, — «failed states». Цей наратив спрямований на дискредитацію України, він підкреслює наші економічні, політичні та соціальні проблеми. Начебто Україна держава, яка не може самостійно жити без зовнішньої допомоги. Саме тому російська пропаганда весь час спрямовує свої зусилля на дискредитацію української влади вцілому, незалежно від прізвищ.
Приклад повідомлення:
«Україна занурюється в хаос і корупцію. Влада не здатна керувати країною, і без нашої допомоги вони не впораються».
Критичний аналіз наративу: Це неправда, що Україна не може існувати без зовнішньої допомоги. Українці показали свою силу і мужність, захищаючи свою країну від агресії. Так, у нас є проблеми, але ми працюємо над їх вирішенням і досягаємо успіхів у реформах, таких як боротьба з корупцією і зміцнення армії. Росія намагається виставити Україну слабкою, щоб виправдати свою агресію. Майбутнє України залежить від нашого народу, який прагне до свободи і демократії, а не від впливу інших країн.
Ось один із прикладів такої неправдивої історії, яку поширювався в телеграм-каналах з метою дискредитації представників української влади, і яку спростували фактчекери із VoxCheck.
У мережі поширюють відео нібито видання BBC про керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Його звинувачують у банкрутстві єдиного в Україні заводу з виробництва інсуліну — «Індар». Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс буцімто знайшов докази, що завод збанкрутів через закупівлю імпортних препаратів французької компанії Sanofi.
Але це — фейк. BBC не публікувало такого відео. Росіяни змонтували ролик з окремих кадрів, не пов’язаних між собою. Пропагандисти навмисно поширюють фейкове відео під логотипом іноземного медіа для надання йому більшої правдоподібності.
Фактчекери VoxCheck перевірили всі деталі й з’ясували, що на сайті компанії та загалом у мережі немає жодних новин про банкрутство заводу. На сайті BBC та на сторінках видання у соціальних мережах так само відсутня будь-яка інформація про банкрутство та причетність до цього Андрія Єрмака. Еліот Гіґґінс та Bellingcat, які фігурують у відео, не згадували про це у своїх соцмережах.
Детальніше про цю історію та спростування неправдивих фактів можна прочитати за посиланням.
Наратив 4. «Захист російськомовного населення»
Цей наратив стверджує, що Росія має обов’язок захищати російськомовних громадян у сусідніх країнах, зокрема в Україні. Він використовується для виправдання військових втручань і агресії.
Приклад повідомлення:
«Російськомовні громадяни в Україні зазнають утисків і дискримінації. Ми не можемо залишатися осторонь і повинні захистити їх!».
Критичний аналіз наративу: Це неправда, що російськомовні громадяни в Україні зазнають утисків. Україна – багатонаціональна країна, де люди розмовляють різними мовами і живуть мирно разом. Всі громадяни мають рівні права, незалежно від мови. Росія використовує цей наратив, щоб виправдати свою агресію і втручання. Наприклад, анексія Криму та війна на Донбасі були виправдані нібито захистом російськомовних, але насправді це було порушенням міжнародного права і агресією проти суверенної держави. Українці, незалежно від мови, прагнуть до миру і стабільності у своїй країні.
Наратив 5. «Західна змова»
Цей наратив говорить про те, що західні країни використовують Україну та інші пострадянські країни як інструмент для боротьби проти Росії. Він підкреслює, що Захід діє з корисливих мотивів і не дбає про добробут українців.
Приклад повідомлення:
«Захід використовує Україну лише для досягнення своїх геополітичних цілей. Вони не дбають про українців, а лише хочуть послабити Росію».
Критичний аналіз наративу: Це неправда, що Захід використовує Україну тільки для боротьби проти Росії. Західні країни підтримують Україну, тому що поважають наше право на незалежність і прагнення до свободи та демократії. Вони допомагають нам реформувати економіку, боротися з корупцією і зміцнювати армію. Наприклад, Європейський Союз і США надають гроші, навчають наших солдат і допомагають зброєю. Вони хочуть бачити Україну успішною і процвітаючою, а не використовувати нас у своїх інтересах. Росія використовує цей наратив, щоб розділити нас і зупинити наш рух до кращого майбутнього.
Розуміння цих наративів допомагає критично оцінювати інформацію і не піддаватися маніпуляціям. Важливо навчитися розпізнавати такі повідомлення та аналізувати їхній вплив на наші думки та поведінку.
5 історичних міфів
Як Росія використовує історію для пропаганди та дезінформації
Російська пропаганда часто використовує історичні міфи для виправдання своїх агресивних дій та втручання в справи України. Ці міфи формуються на основі перекручення історичних фактів та створення фальшивих наративів, що мають на меті послабити Україну та легітимізувати претензії Росії. Ми розглянемо п’ять основних історичних міфів, які використовуються російською пропагандою, а також наведемо приклади і заперечення для кожного з них.
Міф про «історичну єдність» України та Росії
Заперечення: Міф про «історичну єдність» України та Росії є інструментом російської пропаганди. Московія, попередниця Росії, виникла як окрема держава і розвивалася незалежно від українських земель. Політика русифікації на території українських земель почалася лише у XVIII столітті за Катерини II. Твердження про спільну історичну єдність виправдовує агресивну політику Росії. Україна має свою унікальну історію, культуру та мову, які розвивалися незалежно від Росії.
Скриншот зроблено із сайту «Української правди»
Дізнатися більше, як виник цей міф, можна в публікації «Одиннарод: як виник міф про «історичну єдність» України та Росії».
Міф про приналежність Криму та південних регіонів України до Росії
Заперечення: Міф про приналежність Криму та південних регіонів України до Росії є пропагандистським інструментом. Історично Крим був частиною Кримського ханства до анексії Росією у 1783 році. У 1954 році Крим був переданий Україні Микитою Хрущовим, що було юридично оформлено.
Після розпаду СРСР Крим залишився в складі України, що підтверджено міжнародними договорами, включаючи Будапештський меморандум 1994 року. Анексія Криму Росією у 2014 році порушує міжнародне право. Південні регіони України, як Одеса і Херсон, завжди були частиною української державності. Міф про приналежність цих територій Росії є неправдивим і маніпулятивним. Україна має суверенне право на свої території, що визнається міжнародною спільнотою.
Скриншот зроблено із сайту УНІАН
Дізнатися більше, як виник цей міф, можна в публікації «Чий Крим і Одеса. Міф про приналежність півострова та південних регіонів Батьківщини».
Міф про російську православну церкву як єдино правильну
Заперечення: Міф про «вічне і канонічне» православ’я Росії стверджує, що Українська православна церква завжди була підпорядкована Московському патріархату. Проте Київська митрополія була заснована у 988-му після хрещення Київської Русі й існувала понад 500 років до створення Московського патріархату в 1589 році.
Підпорядкування Київської митрополії Москві відбулося у 1686 році через політичний тиск, і це рішення не визнане канонічним. У 2019-му Православна церква України отримала автокефалію від Вселенського патріарха, що підтвердило її незалежність. Українська православна церква має багатовікову історію і канонічне право на незалежність.
Скриншот із сайту російського пропагандистського агентства ТАСС
Дізнатися більше, як виник цей міф, можна в публікації «”Вічне та канонічне”. Як імперія привласнила собі українське православ’я».
Міф про «Велику Вітчизняну війну»
Дізнатися більше, як виник цей міф, можна в публікації «“Велика вітчизняна” проти Другої світової».
Міф про «спільну культуру» українців та росіян
Дізнатися більше, як виник цей міф, можна в публікації «Як міф про «спільну» культуру двох народів допомагає Росії виправдати війну та знищення українців».
Російська пропаганда часто використовує історію для виправдання своєї агресії та втручання в справи України. Проте багато з цих тверджень є викривленими або повністю вигаданими. Наприклад, міф про «історичну єдність» українців і росіян ігнорує тисячолітню історію України, яка має унікальну культуру. Анексія Криму у 2014 році була незаконною і порушила міжнародні закони, хоча пропаганда стверджує, що Крим завжди належав Росії. Історично українська православна церква існувала незалежно від Московського патріархату до 17 століття. Друга світова війна була перемогою багатьох народів, а не тільки СРСР, як це стверджує міф про «Велику Вітчизняну війну». Нарешті, українська культура є самобутньою і багатогранною, відмінною від російської. Ми повинні розуміти ці факти й не піддаватися на маніпуляції, що намагаються переписати історію на користь агресора.
Корисні джерела
- Серія лекцій про історію України відомого історика Тімоті Снайдера. YouTube. Хмаринка Science. 2022-2023.
- Велика російська брехня | Серія «Історія». YouTube. Суспільне Культура. 2024.
- Витівський М. «Історичний фактчекінг» поглядів Путіна: історики називають факти, якими маніпулює президент Росії. Радіо Свобода. 2022.
- Казаков М. Між трагедією і фарсом: як пропагандисти переписують підручники з історії. Детектор медіа. 2023.
- Худіш. П. «Русь, але вже не Київська»: як Росія інструменталізує історію України. Детектор медіа. 2023.
- Шурхало Д. «Україна — це держава з тисячолітньою історією, якої не було в Росії» — історик. Радіо Свобода. 2022.
- Міщук І. Як українці стали нацистами у російській пропаганді, або чи націоналізм — нацизм. Детектор медіа. 2023.
- Як протистояти когнітивним впливам. / Д. Дуцик та ін. Академія викладачів журналістики. Е-курси. 2023.
Корисні сайти та YouTube-канали
- Історія без міфів. YouTube-канал про минуле України та світу
- Історична правда. Сайт-майданчик для наукових і публіцистичних дискусій навколо історичної політики та політики пам’яті.
- Культуртригер. YouTube-канал про українську та світову культуру
Автор: Іван Міщук