Велика кількість користувачів соцмереж не лише самі створюють якийсь контент, але й люблять поширювати контент, створений іншими людьми. І не лише людьми. Останнім часом велика кількість текстів, фото та відео створюється за допомогою інструментів штучного інтелекту. І їх активно поширюють користувачі соцмереж.
Напевне, ви не раз бачили у мережі ось такі фото.
Найпоширеніші теми зображень – це діти, тварини, релігійна тематика, затишні будиночки, природа тощо. В Україні часто такі фейкові фото та відео стосуються війни. Наприклад, у Facebook активно поширювали згенеровані фото весіль військовослужбовців, основною метою яких було навернення до російської православної церкви.
Про це можна більше прочитати у матеріалі «Згенеровані картинки весіль військовослужбовців та до чого тут релігія», над яким працювали журналісти проєкту «По той бік новин». Матеріал знаходиться за посиланням.
Що треба знати про такі фейкові зображення, та чому краще не брати участь у їх поширенні, навіть якщо це звичайний милий котик чи собачка?
Спамери, шахраї та пропагандисти використовують фейкові зображення, створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ), з кількох основних причин.
Спамери – це особи або організації, які займаються масовою розсилкою небажаних повідомлень за допомогою електронної пошти чи соцмереж.
| По-перше, для збільшення охоплення своїх сторінок/нарощування аудиторії.
Такі зображення мають високу візуальну привабливість і можуть викликати сильну емоційну реакцію у користувачів соціальних мереж — це дозволяє значно збільшити охоплення та залученість аудиторії. Наприклад, часто поширюють картинки зі «зворушливими» підписами про дітей, військових або тварин, які мають спонукати до співчуття, а відповідно і до того, щоб вони лайкали і поширювали такі дописи. Це дає змогу спамерам швидко збільшити кількість підписників і взаємодій із контентом (тобто лайків, емоційних реакцій, поширень). Навіщо це їм, запитаєте ви? Для того, щоб заробляти гроші (бо сторінки із великим охопленням можуть приносити дохід від реклами, наприклад,) або використовувати ці сторінки, які поширюють фейковий контент, для інших маніпулятивних цілей.
| По-друге, для збору особистих даних.
Поширення таких зображень допомагає шахраям збирати особисті дані користувачів соціальних мереж. Залучення емоційних публікацій із фейковими фото використовується для того, щоб дослідити, хто саме відгукується на цей контент, які теми викликають найбільший інтерес.Зібрану інформацію вони використовують, щоб максимально ефективно впливати на людей або пропонувати їм якісь шкідливі послуги чи шахрайські схеми.
| По-третє, для поширення дезінформації з метою зміни поведінки людей.
За допомогою таких зображень часто поширюють дезінформацію або пропаганду. Фейкові фото розмивають межі між правдою та брехнею та сприяють створенню хибнихнаративів про події. Особливо це стосується штучно створених зображеньнібито постраждалих людей чи вигаданих ситуацій про війну. У людей таким чином формують хибні уявлення про реальність і спонукають їх до прийняття хибних рішень.
Отже, поширення фейкових зображень за допомогою штучного інтелекту — це сучасна і дуже ефективна тактика спамерів, шахраїв і пропагандистів, яка поєднує маніпуляцію емоціями, збір данихта поширення дезінформації. Саме тому важливо розвивати вміння розпізнавати подібний контент і не поширювати його. Бо якщо ви поширюєте фейковий контент, ви допомагаєте оцим спамерам, шахраям та пропагандистам досягати своєї мети.
Ось прості правила, чому не варто поширювати фейкові зображення, створені за допомогою штучного інтелекту, навіть якщо вони здаються милими та безневинними:
- Щоб не поширювати неправду. Фейкові зображення можуть виглядати дуже реалістично, але вони є вигадкою, створеною машиною. Поширюючи їх, ми допомагаємо розповсюджувати неправдиву інформацію.
- Щоб не вводити в оману інших людей. Фейкові картинки можуть шкодити. Ваш лайк чи поширення таких фото можуть допомогти шахраям заплутати інших користувачів соцмереж.
- Щоб не створювати плутанину щодо подій та явищ. Пам’ятайте — ваше поширення має вплив. Навіть невинний на перший погляд пост може стати причиною великої плутанини, створенню хибних наративів, якщо його побачать тисячі людей.
- Щоб не примножувати інформаційний шум. Поширення фейкових фото чи відео примножує інформаційний шум. Коли ми поширюємо багато фейкових зображень і повідомлень, у соціальних мережах і новинах з’являється надто багато неперевіреної та суперечливої інформації. Це ускладнює пошук правди і змушує людей сумніватися навіть у тому, що є справжнім. Це називають інформаційним шумом. Він шкодить усім, бо ускладнює розуміння світу і прийняття важливих рішень.
ТОМУ ВАЖЛИВО:
- Перевіряти інформацію перед поширенням. Якщо ви бачите фото чи відео, яке викликає сильні емоції, візьміть «паузу» і спробуйте зрозуміти, чи воно правдиве. Краще не поспішати ділитися ним із друзями чи в групах.
- Ділитися лише тією інформацією, в якій упевнені. Коли ми поширюємо правдиву інформацію, допомагаємо робити інтернет безпечнішим і надійнішим для всіх.
Інформаційний шум — це явище, що виникає внаслідок надмірної кількості непотрібної або спотвореної інформації, яка ускладнює або повністю заважає сприйняттю та розумінню корисних і важливих повідомлень.
Інформаційний шум призводить до перевантаження людини інформацією. У результаті вона втрачає здатність критично її сприймати та приймати правильні рішення.
Що почитати
- Дерзська О. Як ШІ-фейки використовують в ІПСО проти України. Speka. 2024.
- Лавришин Ю. Перекричати й дезорієнтувати: інформаційний шум як інструмент впливу. Детектор медіа. 2025.
- Синельник І. Як нас дурять за допомогою фото, згенерованих штучним інтелектом. Pechera.info. 2025.
Авторка: Діана Дуцик