Навчальна ціль
ЩО: Студенти вміють верифікувати зображення,
ЯК: використовуючи онлайн-інструменти Google Images та TinEye,
НАВІЩО: щоб упевнено розпізнавати маніпуляції із фото і не допустити їхнього поширення.
Час на виконання вправи: 25 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістський фах. Фотожурналістика.
Опис вправи
До заняття викладач пропонує студентам прослухати подкаст «Як верифікувати зображення». Під час заняття – наголошує на необхідності уміти перевіряти правдивість зображень і демонструє основні та найпростіші інструменти, які можна для цього використати: Google Images та TinEye.
Викладач об’єднує учасників у 4-5 груп, кожна з яких має перевірити запропоноване зображення за допомогою згаданих сервісів та інших способів та програм (задля розуміння контексту). На розсуд викладача можна обрати будь-яке інше зображення. Фото для перевірки:
Пояснення для викладача: всі фото є відредагованими у фоторедакторах.
Групи презентують результати своєї роботи: правдивим чи неправдивим виявилося фото, яку додаткову контекстуальну інформацію вдалося зібрати, якими додатковими інструментами пошуку користувалися.
Запитання до обговорення:
- Чи достатньо для перевірки запропонованих інструментів?
- Які функції сервісів і яка саме зібрана інформація допомогли зробити висновок про правдивість/неправдивість зображення?
Підсумок
Викладач підсумовує роботу студентів, наголошуючи на необхідності перевіряти зображення, адже маніпуляції трапляються не лише у текстах, але й у візуальному контенті. Надалі у процесі роботи з перевіркою зображень у новинних матеріалах студентам може допомогти постер IREX:
Також студенти можуть користуватися іншими рекомендованими онлайн-інструментами перевірки достовірності фотозображення:
TinEye допоможе знайти в інтернеті версії зображення за зразком (зразком може бути мініатюра файлу з низькою роздільною здатністю), визначити джерело зображення і як воно використовується.
Verify – онлайн-сервіс, яким варто користуватися як інтерактивним посібником для перевірки будь-якої інформації з мережі.
Geofeedia та Ban.jo – сервіси локації, які надають соціальні медіа, що допоможуть встановити, звідки було завантажено зображення, використовуючи дані GPS від мобільного пристрою, який завантажив зображення.
Pipl.com призначений для пошуку «інтернет-сліду» користувача, допомагає його ідентифікувати, знайти фотографії. Програма проводить пошук в американських соцмережах (Facebook, LinkedIn, MySpace): для цього потрібно ввести ім’я та прізвище латиницею. Особливість програми – пошук у deepWeb, так званій глибокій мережі, який ігнорують звичайні пошукові мережі.
Findexif.com – безплатний сервіс, на який можна завантажити фотографію чи дати посилання на неї – він визначить EXIF-дані (відомості, коли було зроблено фото, яким пристроєм, параметри зображення, для деяких фото можна визначити й місце знімання).
Fotoforensics.com – сервіс показує, які частини фото однорідні, а які значно відрізняються й, найімовірніше, були відредаговані. Дозволяє побачити об’єкти, що додали або домалювали до основного фото.
ImageEdited – дозволяє перевірити, чи файл редагували, а також отримати дані про фотокамеру.
Еxifdata.com – показує метадані фотографій (дата та час знімання, витримка, фокусна відстань, роздільна здатність, камера, на яку зробили фото, інші технічні параметри).
Panoramio – вебсайт поширення фотографій, який містить мільйони зображень з геолокаційними даними, накладеними на Google Maps.
JPEGSnoop – безплатна програма для Windows, яка може визначити, чи було зображення відредаговано. Попри свою назву, вона може відкрити AVI, DNG, PDF, THM та вбудовані файли JPEG. Окрім цього, вона витягує метадані, включно із датою, типом камери, параметрами налаштування об’єктиву.
Picasa – пошук фотографій з геолокаційними даними.
Snopes.com – сайт, що спеціалізується викриттю брехні в інтернеті і який можна використовувати для перехресної перевірки контенту, надісланого користувачами.
Wolfram Alpha: комп’ютерний ресурс, який надає відповіді на питання за допомогою структурованих і опрацьованих даних з його бази знань. На відміну від пошукових систем, які надають перелік релевантних сайтів, Wolfram Alpha видає прямі відповіді з фактологічною інформацією та візуалізацією, яка відповідає запиту.
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.