Навчальна ціль
ЩО: Студенти аналізують способи впливу на аудиторію за допомогою фотографій,
ЯК: співставляючи фотографії однієї події, зроблені фотокореспондентами з різних країн,
НАВІЩО: щоб розуміти потенціал впливу візуального контенту на аудиторію.
Час на виконання вправи: 30-35 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістський фах. Новинна журналістика і репортерська діяльність. Фотожурналістика.
Опис вправи
На початку вправи викладач запитує студентів, які види маніпуляцій з фото вони знають, а також чи можна довіряти світлинам з офіційних джерел, вислуховує кілька варіантів відповідей.
Після цього пропонує уважно розглянути фото світових лідерів на саміті G7, який відбувся у 2017 році та визначити, фотограф із якої країни його зробив. Варіанти відповідей – Німеччина, Франція, США, Італія або Канада – викладач озвучує чи занотовує на дошці/фліпчарті/у чаті.
Джерело фото: Главное фото саммита G7: одна сцена, пять точек зрения (фотогалерея)
Примітка. Важливо під час обговорення не демонструвати матеріал DW і називати студентам правильні відповіді одразу, а фасилітувати дискусію, щоб вони назвали якомога більше деталей, на які слід звернути увагу. Фото можна демонструвати окремо (у вигляді презентації, окремих файлів або видрукуваними на папері). Після виконання завдання студентам можна буде продемонструвати джерело (матеріал DW).
Фото №1
Запитання до студентів:
- Прес-служба уряду якої країни зробила це фото? Обґрунтуйте, за якими ознаками ідентифікували автора?
Пояснення. У центрі кадру – Ангела Меркель, яка говорить, а інші слухають; на неї наведено світло, на відміну від інших і т.п..Це фото стало найпопулярнішим у соціальних мережах, щойно з’явилося в Твіттері офіційного представника уряду Німеччини Штеффена Зайберта. Автор фото – Єско Денцель (Jesco Denzel), фотограф німецького уряду, який став лауреатом World Press Photo.
Фото №2
Пояснення. Автор цього фото – офіційний фотограф канадського прем’єра Джастіна Трюдо. У порівнянні з фото від Німеччини, тут розслаблена атмосфера, лідери держав сміються, а Ангела Меркель не так яскраво виділяється на фото.
Фото №3
Запитання до студентів:
- Хто в центрі уваги на цій світлині? На кого усі дивляться? Яка в нього поза? Яка атмосфера фото?
Пояснення. Це фото розмістив у себе в Твіттері французький президент Емманюель Макрон, написавши: «Після довгого робочого дня…узгоджуємо амбіційний документ».
Фото №4
Пояснення. Прес-служба Італії. Прем’єр-міністр Джузеппе Конте стоїть на передньому плані і вчитується в проєкт комюніке, у той час, коли інші учасники саміту ніби перебувають у ситуації хаосу. Тут відсутній Дональд Трамп, з’явилася Тереза Мей.
Якщо учасникам складно буде визначити країну цього фото, через те, що обличчя прем’єр-міністра не видно і він у тіні, озвучте відповідь одразу.
Фото №5
Пояснення. Це фото зробила прес-служба Президента США. Воно з’явилося у мережі майже одночасно із фото від Німеччини, але його настрій кардинально відрізняється. Дональд Трамп щось пояснює (бачимо жестикуляцію), а інші його слухають. Він один сидить.
Викладач запитує студентів:
- Що відрізняє ці фото одне від одного? (Підбір ракурсу)
- Чому важливо звертати увагу на ракурс зображення?
Підсумок
Фотографія – це потужний засіб впливу. Оскільки вона сприймається швидко, ми схильні вірити тому, що побачили на власні очі. Звертаючи увагу на деталі, порівнюючи джерела, знаючи контекст, ми можемо протистояти небажаним впливам на наші рішення.
Ракурс визначає сприйняття фото. Завдяки правильно вибраному ракурсу автор фото доносить потрібний йому меседж до аудиторії. Гра/маніпуляція ракурсами часто використовується з пропагандистською метою (як в позитивному, так і в негативному значенні).
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.