Навчальна ціль
ЩО: Студенти вміють аналізувати медійні тексти,
ЯК: на основі критеріїв дотримання журналістських стандартів,
НАВІЩО: щоб не допускати порушення цих професійних стандартів у своїй роботі.
Час на виконання вправи: 20 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістський фах. Новинна журналістика і репортерська діяльність. Професійні стандарти журналістської діяльності.
Опис вправи
Вправа розрахована на учасників, які вже мають теоретичні знання про професійні стандарти новинної журналістики. На початку тренер за необхідності може актуалізувати ці знання в запитаннях до студентів (на вибір викладача – залежно від підготовки студентів та бажаного фокусу):
- Які є професійні стандарти журналістики?
- Чи потрібно медійникам дотримуватися професійних стандартів? Чому?
- Яка інформація є точною?
- Як ви розумієте об’єктивність у журналістиці?
- Які ознаки замовних матеріалів?
- У чому суть збалансованого подання інформації?
- Як уникнути фальшивого балансу?
- Яким чином стандарт повноти пов’язаний зі стандартами балансу думок та точності?
- У чому виявляється суть відокремлення фактів від оцінок і коментарів?
- Чи може журналіст використовувати оціночну лексику?
- Які вимоги щодо уникнення журналістами суб’єктивності містять професійні стандарти?
Завдання для учасників
Викладач об’єднує учасників у 4 групи та оголошує завдання. Учасники мають проаналізувати заздалегідь підготовлені приклади матеріалів (посилання на які ви знайдете нижче), охарактеризувати їх на предмет дотримання / порушення професійних стандартів журналістики. Учасники виступають у ролі медіаекспертів. За результатами критичного аналізу кожна група має озвучити експертний висновок щодо якості журналістського тексту, а також у процесі колективного обговорення визначити матеріал, який заслуговує на отримання нагороди «Знак якості». На виконання завдання відводиться 10 хвилин. Студентам в процесі роботи слід зафіксувати результати свого обговорення, бажано візуалізувати (онлайн це можна зробити за допомогою сервісів JamBoard, Padlet або їхніх аналогів, офлайн можна нотувати на великих аркушах паперу).
Схема критичного аналізу медіатексту:
- Хто є автором медіатексту?
- З якою метою і для кого створено журналістський текст?
- Чи містить текст відповіді на основні запитання, які розкривають суть повідомлення?
- Які джерела використано для підготовки матеріалу? Наскільки ці джерела надійні?
- Чи відповідає зміст повідомлення дійсності?
- Чи дотримано стандарту точності?
- Чи подано в тексті кілька позицій, зокрема протилежних?
- Чи відокремлено факти від коментарів?
- Що замовчується чи приховується?
Матеріали для аналізу:
Приклад № 1. «Дії НКРЕКП привели до збитковості всіх ТЕС і АЕС, – Власенко» / «Обозреватель», 19.05.2021
Приклад № 2. «Консорціум Гриненка тендерним «тролінгом» зірвав дорожніх робіт на 4 млрд, – експерт» / «РБК-Україна», 19.05.2021.
Приклад № 3. «НКРЕКП свідомо заганяє державні енергокомпанії в збитки в інтересах імпортерів струму з Росії, – економіст» / «Цензор.Нет», 19.05.2021.
Приклад № 4. «Іван Марчук забрав свої картини, подаровані музею у рідному селі на Тернопільщині» / «Укрінформ», 29.08.2021.
Після представлення результатів обговорення запитайте в учасників:
- Чи складно було виконувати завдання? Чому?
- Чи змінила вправа Ваше розуміння якості медійного матеріалу? Якщо так, то в чому саме?
Підсумок
Викладач ще раз акцентує увагу студентів на професійних стандартах журналістики і наголошує, що вони є мірилом якості журналістського тексту. Можна скористатися візуалізацією професійних стандартів від IREX.
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.