
Навчальна ціль
ЩО: Студенти вміють перевіряти інформацію,
ЯК: базуючись на ознаках фейкових матеріалів та перевірці інформації,
НАВІЩО: щоб запобігти поширенню неправдивої чи маніпулятивної інформації під час роботи журналістом.
Час на виконання вправи: 80 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістський фах. Новинна журналістика і репортерська діяльність.
Опис вправи
На випередження до цього заняття викладачу варто попросити студентів удома прослухати подкасти «Фактчекінг» та «Визначення і види фейків».
Вступне слово викладача про те, що фейкові новини та дезінформація є однією з найбільших загроз демократії та свободі вираження поглядів. За допомогою фейків можна не лише маніпулювати думкою людей, але й розв’язати війну. Тому необхідно вміти ідентифікувати неправдиву інформацію в мас-медіа та ефективно їй протидіяти.
Далі викладач та студенти проводять мозковий штурм на кожне із запропонованих запитань:
- Що таке фейк?
- З якою метою поширюються фейки?
- Назвіть характерні ознаки фейкових новин.
Відповіді студентів дискусії викладач занотовує на дошці (якщо заняття проводиться в аудиторії) або на віртуальних дошках (якщо онлайн). Після збору відповідей студентів дає фідбек та демонструє постер IREX про ознаки фейкових новин, коментуючи його.

Викладач об’єднує студентів у 4-5 груп, пропонує для опрацювання матеріали ЗМІ і просить проаналізувати їх відповідно до ознак фейкових новин, перевірити зазначені у тексті твердження та зробити висновок щодо їхньої правдивості/неправдивості?
На роботу груп відводиться 30 хвилин. Після завершення роботи в групах кожна з них презентує результати, студенти та викладач діляться зворотним зв’язком.
Матеріали для опрацювання:
- Літаки прямо над будинками розпорошують Ковід
- Вакцини калічать та вбивають – факти звідусіль
- Чому після встановлення вишок 5G виникають симптоми як від коронавірусу?
- Українці шоковані: Міністр МЗС України «дарує» Угорщині цілий район на Закарпатті?
- Щеплення від COVID-19 може бути шкідливим насамперед для тих, хто найдужче боїться заразитися коронавірусом
Наприкінці викладач запитує у студентів:
- Чи складно було виконувати завдання? Чому?
- Як ви перевіряли інформацію?
- Як, на вашу думку, можна протидіяти фейковим новинам?
Підсумок
Викладач дає зворотний зв’язок на роботу студентів, підсумовує їхні відповіді.
По-перше, нагадує орієнтовний алгоритм, за яким можна перевірити інформацію (подану у подкасті):
- перевірити, чи відповідає заголовок новині;
- якщо для підтвердження фактів використовуються фото чи відео – перевірити їх достовірність;
- звернути увагу, чи не є текст надто емоційним;
- проаналізувати, чи не подаються факти, оцінки, коментарі та узагальнення однобоко;
- чи коректно передані цитати або інформація з іноземних джерел;
- чи авторитетними є джерела інформації;
- чи є вказані експерти анонімними або політично заангажованими;
- чи коректно подані дані соціологічних досліджень (вказано вибірку, похибку, замовника, дати та територію проведення дослідження).
Також можна поділитися зі студентами покликаннями на інші корисні матеріали про перевірку інформації:
- Що таке фейки та як їх викривати (Інтерньюз-Україна)
- «Не ведися», або Як розпізнати брехню в мережі (Zmina.info)
- Як розпізнати фейк (StopFake.org)
- 8 дієвих способів розпізнати фейкову інформацію (Громадський простір)
По-друге, викладач узагальнює відомі поради із протидії фейковим новинам, що будуть особливо актуальними для майбутніх журналістів. Йдеться передусім про необхідність постійно розвивати свої навички з перевірки інформації. Важливо ні за яких умов не дозволяти собі републікувати чужі тексти, а також цитати ваших співрозмовників без перевірки тверджень про факти. Важливо професійно виконувати свою роботу та зберігати спокій, не допускати, щоб емоції керували вашими думками. Від професійності журналістів великою мірою залежить і медіаграмотність аудиторії.
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.