До посібника

Стоп-фейк

Тема
Фейки як загроза якісній журналістиці
Подкаст
Визначення і види фейків

Навчальна ціль

ЩО: Студенти вміють перевіряти інформацію,

ЯК: базуючись на ознаках фейкових матеріалів та перевірці інформації,

НАВІЩО: щоб запобігти поширенню неправдивої чи маніпулятивної інформації під час роботи журналістом.

Час на виконання вправи: 80 хв.

Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістський фах. Новинна журналістика і репортерська діяльність.

Опис вправи

На випередження до цього заняття викладачу варто попросити студентів удома прослухати подкасти «Фактчекінг» та «Визначення і види фейків». 

Вступне слово викладача про те, що фейкові новини та дезінформація є однією з найбільших загроз демократії та свободі вираження поглядів. За допомогою фейків можна не лише маніпулювати думкою людей, але й розв’язати війну. Тому необхідно вміти ідентифікувати неправдиву інформацію в мас-медіа та ефективно їй протидіяти. 

Далі викладач та студенти проводять мозковий штурм на кожне із запропонованих запитань:  

  • Що таке фейк? 
  • З якою метою поширюються фейки? 
  • Назвіть характерні ознаки фейкових новин. 

Відповіді студентів дискусії викладач занотовує на дошці (якщо заняття проводиться в аудиторії) або на віртуальних дошках (якщо онлайн). Після збору відповідей студентів дає фідбек та демонструє постер IREX про ознаки фейкових новин, коментуючи його.

Викладач об’єднує студентів у 4-5 груп, пропонує для опрацювання матеріали ЗМІ і просить проаналізувати їх відповідно до ознак фейкових новин, перевірити зазначені у тексті твердження та зробити висновок щодо їхньої правдивості/неправдивості? 

На роботу груп відводиться 30 хвилин. Після завершення роботи в групах кожна з них презентує результати, студенти та викладач діляться зворотним зв’язком. 

Матеріали для опрацювання:

  1. Літаки прямо над будинками розпорошують Ковід   
  2. Вакцини калічать та вбивають – факти звідусіль  
  3. Чому після встановлення вишок 5G виникають симптоми як від коронавірусу?
  4. Українці шоковані: Міністр МЗС України «дарує» Угорщині цілий район на Закарпатті?
  5. Щеплення від COVID-19 може бути шкідливим насамперед для тих, хто найдужче боїться заразитися коронавірусом

Наприкінці викладач запитує у студентів:  

  • Чи складно було виконувати завдання? Чому? 
  • Як ви перевіряли інформацію?   
  • Як, на вашу думку, можна протидіяти фейковим новинам? 

Підсумок

Викладач дає зворотний зв’язок на роботу студентів, підсумовує їхні відповіді. 

По-перше, нагадує орієнтовний алгоритм, за яким можна перевірити інформацію (подану у подкасті): 

  • перевірити, чи відповідає заголовок новині;
  • якщо для підтвердження фактів використовуються фото чи відео – перевірити їх достовірність;
  • звернути увагу, чи не є текст надто емоційним;
  • проаналізувати, чи не подаються факти, оцінки, коментарі та узагальнення однобоко;
  • чи коректно передані цитати або інформація з іноземних джерел;
  • чи авторитетними є джерела інформації;
  • чи є вказані експерти анонімними або політично заангажованими;
  • чи коректно подані дані соціологічних досліджень (вказано вибірку, похибку, замовника, дати та територію проведення дослідження).  

Також можна поділитися зі студентами покликаннями на інші корисні матеріали про перевірку інформації: 

По-друге, викладач узагальнює відомі поради із протидії фейковим новинам, що будуть особливо актуальними для майбутніх журналістів. Йдеться передусім про необхідність постійно розвивати свої навички з перевірки інформації. Важливо ні за яких умов не дозволяти собі републікувати чужі тексти, а також цитати ваших співрозмовників без перевірки тверджень про факти. Важливо професійно виконувати свою роботу та зберігати спокій, не допускати, щоб емоції керували вашими думками. Від професійності журналістів великою мірою залежить і медіаграмотність аудиторії.

Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.