Навчальна ціль
ЩО: Студенти дають оцінку флешмобам,
ЯК: аналізуючи кейси, визначаючи комунікаційну мету флешмобів,
НАВІЩО: щоб розуміти їхній потенційний маніпуляційний вплив.
Час на виконання вправи: 40 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Теорія масової інформації. Прикладні соціально-комунікаційні технології.
Обладнання, необхідне для виконання вправи: мультимедійна аудиторія для демонстрації та аналізу флешмобів.
Опис вправи
Під час вправи студенти аналізують флешмоб, під керівництвом викладача виявляють фактичну інформацію (факти, події, процеси), концептуальну (індивідуальне авторське ставлення до фактичної інформації, авторський задум) та приховані смисли.
Перед виконанням вправи а аудиторії або вдома студентам варто прослухати подкаст «Флешмоб».
Етап 1. Для актуалізації теми викладач розпочинає обговорення за такими орієнтовними запитаннями:
- Чи трапляються вам флешмоби?
- Як часто вони трапляються? Яка їх мета?
- Як ви ставитеся до флешмобів?
- Чи можуть мати флешмоби маніпулятивну мету? Назвіть приклади.
Етап 2. Далі викладач об’єднує студентів у групи по 5-6 осіб, дає завдання:
- згадати і занотувати відомі флешмоби у популярних соціальних мережах (2-3),
- визначити комунікаційну мету (наприклад, продемонструвати критичне ставлення до устрою, правил, стереотипів, актуалізація проблеми тощо).
- визначити, чи можна вважати згадані флешмоби комунікаційною технологією, які маркери цього може простежити споживач інформації.
Представники груп презентують результати обговорень.
Етап 3. Викладач представляє кейс – історію флешмобу, який прокотився вокзалами України та Росії (в Україні співали російські пісні, в Росії – українські) у 2016 році.
За допомогою цього флешмобу актуалізовувалася ідея братніх народів, яку активно просуває російська пропаганда. Старт цьому флешмобу дали студенти 15 листопада 2016 року на вокзалі Запоріжжя.
На сайті «Днепр час» було опубліковано матеріал про цю акцію: «21 листопада – відбувся аналогічний флешмоб в Харкові, 27 – в Одесі, 30 – в Дніпрі, а в суботу, 3 грудня, – в Миколаєві».
Тоді виразно простежувалася технологія «інформаційної хвилі», коли медіапривід не давали «загасити» у свідомості, організовуючи однотипні акції не скопом, а з чіткими проміжками у 3-4 дні.
При цьому, всі ці заходи інтенсивно висвітлювалися в російських ЗМІ та поширювалися в соціальних мережах. Опозиційний блок поспішив засвідчити свою причетність до «флешмобів», на яких «прості студенти» співають «прості радянські пісні». Мовляв, вся Україна хоче миру і дружби з Росією, і дайте тільки волю, «скине криваву хунту». А ще у нас «спільна історія, і раніше було краще».
Далі викладач об’єднує студентів у 3 групи і дає завдання переглянути по одному відео зі згаданого флешмобу, зафіксувати назву виконаної пісні та визначити комунікаційну мету флешмобу.
- Перегляд відео флешмобу на вокзалі Запоріжжя:https://www.youtube.com/watch?v=Ch34Kr7nN7Y.
- Перегляд відео флешмобу на вокзалі Харкова: https://www.youtube.com/watch?v=qViOBLnGxOg.
- Перегляд відео флешмобу на вокзалі Донецька: https://www.youtube.com/watch?v=Fe1jwVsMBDw&t=51s.
Представники груп презентують результати роботи. Далі відбувається спільне обговорення за такими орієнтовними запитаннями:
- Чи змінилася комунікаційна мета від Запоріжжя до Донецька?
- Що об’єднує ці флешмоби?
- Якою є комунікаційна мета всієї акції, враховуючи, що виконання пісень відбувалося в 2016 році (активна фаза російсько-української війни)?
- Назвіть підтекстову інформацію (приховані смисли), яка об’єднує флешмоби виконання радянських пісень у 2016 році.
Підсумок
Під час аналізу флешмобів щодо виявлення прихованої інформації необхідно враховувати соціальний контекст та прогнозувати використання флешмобу як інформаційно-комунікаційної технології.
Для поглиблення розуміння ідей, які просувала російська пропаганда і яка відображена в аналізованому під час заняття флешмобі, студентам можна порадити ознайомитися з такими джерелами:
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.