Рольова гра «Ток-шоу»

Навчальна ціль

ЩО: Студенти моделюють формат ток-шоу,

ЯК: виступаючи в ролі експертів або глядачів та формулюючи власні виступи або запитання на основі заданого матеріалу,

НАВІЩО: щоб отримати досвід критичного осмислення експертних коментарів та навчитися обирати компетентних експертів для своїх матеріалів. 

Час на виконання вправи: 80 хв.

Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Новинна журналістика і репортерська  діяльність. Журналістські жанри.

Опис вправи

Під час заняття викладач і студенти проводять рольову гру у форматі ток-шоу. Його модератором виступає викладач, студенти грають ролі експертів та аудиторії в студії.   Матеріали для підготовки (фактаж для обговорення) та ролі студенти отримують заздалегідь, на домашнє завдання. Також студентам рекомендовано прослухати подкаст «Жанр ток-шоу».   

Після ознайомлення з матеріалами студенти-експерти готуються виступати під час ток-шоу (мають підготувати як тези, так відповідати на запитання, брати участь у дискусії), а студенти-глядачі – готують приблизний перелік запитань до експертів і також мають бути готовими зробити свій внесок до дискусії. 

Кожен зі студентів має зіграти роль визначеного експерта: 

  • перший експерт – це поінформований фахівець, який професійно може пояснити суть події; 
  • другий експерт – маніпулятор, який, користуючись фактами, намагається в чомусь переконати аудиторію; 
  • третій експерт – популіст, який прагне привернути увагу до своєї персони. 

Матеріали ЗМІ, які потрібно прочитати студентам, щоб підготуватися до ток-шоу:

  1. Знайомтесь: новий український криголам. Інфографіка
  2. Україна купила легендарний британський криголам: James Clark Ross вже в Одесі – відео
  3. Україна купила криголам James Clark Ross: раніше у нас не було жодного
  4. Криголам із Британії. Що відомо про купівлю наукового судна для антарктичної експедиції
  5. Криголам «Джеймс Кларк Росс» нарешті прибув в Україну
  6. Відродження українського наукового флоту: виділено кошти на криголам для антарктичних експедицій та досліджень світового океану

Можливий хід ток-шоу (поради для викладача):

Викладач-модератор вітається із присутніми у студії та озвучує інформаційний привід: «Україна придбала британський криголам «Джеймс Кларк Росс». Сьогодні українські науковці повідомили, що Україна придбала науково-дослідне судно-криголам. Воно належало Британській антарктичній службі. Відтепер корабель перебуватиме у розпорядженні працівників Національного антарктичного наукового центру України». Модератор просить експертів висловитись із цього приводу. Експерти послідовно оголошують тези відповідно до своїх ролей. 

Експерт-інформатор демонструє свою обізнаність (озвучує тільки факти).

Експерт-маніпулятор (як варіант – представник опозиційної політичної сили) емоційно критикує і наводить аргументи, що применшують значення купівлі криголама. 

Експерт-популіст (як варіант – представник МОН) емоційно повідомляє про подію як своє досягнення.

Після виступів експертів викладач-модератор ініціює дискусію зі слухачами, які також ставлять запитання до експертів або висловлюють власні коментарі щодо обговорюваної теми. 

Викладач-модератор разом із учасниками ток-шоу фіксує ключові тези обговорення, дякує учасникам за активність та завершує ток-шоу. 

Після проведення рольової гри викладач пропонує студентам порефлексувати щодо ходу вправи. Можливі запитання до аудиторії:

  • Який із експертів вам запам’ятався? Чому?
  • Що ви дізналися із виступів експертів?
  • Хто з експертів наводив конкретні факти, а хто висловлював лише суб’єктивні судження?
  • Хто з експертів здався вам найбільш переконливим? Кому довіряєте? Чому?

Викладач пропонує студентам послухати подкаст «Політична експертиза в медіа» і подкаст «Підбір експертів для медіа». Після цього запитує студентів їхньої думки: чи доречними були експерти під час розіграного ними ток-шоу, чи доречними були їхні коментарі. 

Підсумок

Викладач підводить дискусію до думки, що не завжди експерти дають фактичну інформацію, вони можуть маніпулювати або ж займатися популізмом, тому їхні виступи часто не підлягають верифікації, оскільки відображають суб’єктивну думку. Саме тому медіа треба бути уважними в доборі експертів і вчитися вирізняти, хто є справжнім фахівцем і володіє унікальною експертизою з теми.

Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.