Навчальна ціль
ЩО: Студенти аналізують журналістські тексти та ідентифікують мову ворожнечі,
ЯК: відповідно до маркерів мови ворожнечі,
НАВІЩО: щоб етично висвітлювати меншини та різні соціальні групи.
Час на виконання вправи: 35 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Теорія і методика журналістської творчості Медіапсихологія. Медіаконфліктологія.
Опис вправи
Викладач об’єднує учасників у дві групи для виконання групового завдання. Кожна група аналізує журналістський матеріал і має визначити:
- Чи наявна у тексті мова ворожнечі?
- Які маркери на це вказують?
Група 1: На Закарпатті затримані переселенці з Луганська, які поширювали антивенгерські листівки
Група 2: Екс-мер Ужгорода назвав студентів-індусів «туберкульозною і сифілісною циганотою»
Студенти презентують результати своєї роботи, діляться зворотним зв’язком.
Викладач запитує студентів:
- Який вплив на аудиторію можуть мати подібні публікації?
- Як, на вашу думку, краще висвітлювати подібні ситуації?
- Як не допустити поширення мови ворожнечі?
Підсумок
Викладач коментує відповіді студентів. Акцентує, що мова ворожнечі є абсолютно неприйнятною практикою і за умисне розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі передбачена кримінальна відповідальність (стаття 161 Кримінального кодексу України). Звісно, у проаналізованих новинних матеріалах джерелом мови ворожнечі є не самі журналісти. Однак, медійникам слід пам’ятати про свою відповідальність перед суспільством і з обережністю повідомляти про подібні інциденти. Зокрема, в обидвох текстах відкрито передається зміст повідомлень (зображення листівки, дослівна передача цитати із мовою ворожнечі), що може створювати напругу у громаді, посилювати вже наявні упередження.
Експерти радять: у жодному разі не толерувати подібних висловлювань; заздалегідь перевірити, чи не схильні цікаві для вас спікери до мови ворожнечі; якщо мова ворожнечі прозвучала в ефірі – зупинити спікера і прокоментувати його слова, пояснити, що це неприйнятно. Детальніші рекомендації можна знайти тут:
- Оксана Расулова «Як журналістам не вдаватися до мови ворожнечі»
- Тетяна Печончик «Чому мова ворожнечі потрапляє у ЗМІ і як цьому запобігти?»
- Мова ворожнечі у ЗМІ: якою вона буває та до чого призводить (інфографіка)
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.