Навчальна ціль
ЩО: Студенти аналізують релевантність політичних рейтингів, зроблених на основі опитувань громадської думки, та якість їх висвітлення в медіа,
ЯК: спираючись на критерії належного/релевантного соціологічного опитування; а також на критерії медіависвітлення цієї теми (з дотриманням професійних стандартів та законодавства),
НАВІЩО: щоб коректно висвітлювати результати соціологічних опитувань, у тому числі й рейтинги політичних сил та лідерів у період виборчих кампаній.
Час на виконання вправи: 60-80 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістське розслідування. Прикладні соціально-комунікаційні технології. Медіаконфліктологія
Опис вправи
Викладач об’єднує студентів у групи по 2-3 особи. Кількість груп залежить від кількості студентів.
Кожна група отримує медіатекст для аналізу (приклади див. нижче), в якому висвітлюються рейтинги тих чи інших політичних сил та лідерів, складені на основі опитувань громадської думки.
На роботу в групі виділяється 20 хвилин.
Викладач пропонує проаналізувати матеріали за двома параметрами:
- якості/релевантності соціологічного опитування;
- якості висвітлення цього опитування в медіа.
Для грунтовнішої роботи в групах викладач пропонує студентам контрольні запитання (їх можна прописати на картках чи фліпчарті; якщо ж заняття проводиться онлайн – на віртуальній дошці).
Контрольні запитання для визначення якості/релевантності соціологічного дослідження:
- хто проводив соціологічне опитування? чи ця компанія є визнаною у сфері соціології, чи це компанія-одноденка? чи має ця компанія зв’язки з тими чи іншими політичними силами?
- у який період проводилося опитування?
- яка вибірка (кількість опитаних) та похибка?
- який метод опитування (наприклад, шляхом онлайн чи інтерв’ю «очі в очі», чи телефонне інтерв’ю тощо)?
- як сформульовані запитання?
- хто замовник?
Контрольні запитання для визначення якості висвітлення результатів соціологічного опитування:
- яким є заголовок матеріалу? чи він точно відображає головний результат опитування? містить факти чи оціночні судження?
- чи згадується у матеріалі вся вихідна інформація про соціологічне опитування (хто проводив, вибірка, період, метод, замовник)?
- чи повно подаються ключові результати опитування чи інформація подається вибірково (наприклад, увага акцентується на одній політичній силі чи політикові)?
- чи присутня суб’єктивна інтерпретація даних з боку журналіста? якщо так, то як/на чию користь це проявляється?
- хто власник медіа, яке публікує це опитування (якщо його можна встановити)?
Приклад медіатексту 1.
Приклад медіатексту 2.
Приклад медітексту 3.
Приклад медіатексту 4.
Приклад медіатексту 5.
Після завершення роботи в групах представник кожної презентує результати роботи (по 5 хвилин на групу)
Після презентації викладач пропонує студентам зробити висновки за результатами їхньої роботи під час заняття (15 хвилин на дискусію). Для більш продуктивного обговорення пропонується кілька запитань, як-от:
- чи всі соціологічні опитування є релевантними і такими, що заслуговують на оприлюднення?
- чи всім соціологічним фірмам можна довіряти?
- до чого може призвести маніпуляція рейтингами на основі опитувань громадської думки або оприлюднення нерелевантних результатів опитувань?
- як уникнути маніпуляцій чи некоректної інтерпретації соціологічних даних?
В процесі дискусії можна звернути увагу студентів на базу «Продавці рейтингів» (Texty.org.ua).
Підсумок
Викладач акцентує увагу на тому, що політичні рейтинги на основі опитувань громадської думки часто стають інструментом в руках недобросовісних політтехнологів чи маркетологів, які використовують медіа для просування інтересів своїх замовників. На жаль, низка медіа і самі порушують виборче законодавство та Кодекс етики українського журналіста, і оприлюднюють «джинсу» (тобто замовні матеріали з рейтингами, вигідними тим чи іншим політичним силам/лідерам). Потрібно розуміти природу соціологічних опитувань, аби не стати (свідомо чи несвідомо) об’єктом передвиборчих маніпуляцій, і щоб коректно та без викривлень інтерпретувати результати соціологічних опитувань громадської думки. Також важливо знати законодавчі та етичні вимоги до публікації таких опитувань.
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.