Навчальна ціль
ЩО: Студенти практикують, як трансформується інформація в процесі передачі,
ЯК: передаючи одне одному запропоноване викладачем повідомлення,
НАВІЩО: щоб у ході власної журналістської діяльності ідентифікувати навмисні маніпуляції та випадкові спотворення інформації.
Час виконання вправи: 20-25 хв. (залежить від кількості учасників)
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Вступ до спеціальності. Професійні стандарти журналістської діяльності.
Опис вправи
Викладач пропонує 5-6 студентам вийти з аудиторії та почекати за дверима. Для студентів, які залишилися, тренер демонструє простий малюнок, заготований заздалегідь. Найкраще створити малюнок з використанням геометричних фігур, наприклад, будинок. Серед студентів, які залишилися, обираємо одного волонтера. Завдання учасника-волонтера – описати малюнок іншому учасникові без називання конкретних предметів (вікно, дах, дерево тощо), зображення яких він побачив. Учасники не можуть нічого уточнювати та перепитувати один в одного.
Варіант опису зображення: На картинці зображено великий квадрат, у якому два маленькі квадрати і прямокутник. Над великим квадратом розміщено великий трикутник. З правого боку від квадрата дві паралельні лінії, які згори об’єднуються однією хвилястою лінією.
Викладач запрошує зайти в аудиторію учасника №1. Учасник-волонтер передає інформацію учасникові №1, повідомляючи йому завдання: сприйняти інформацію в описі та передати її словами максимально точно наступному учасникові. За той час , поки наступний учасник буде її переказувати далі, відобразити на папері цю інформацію у вигляді картинки, щоб продемонструвати в кінці виконання вправи.
За правилами учасник №1 нічого не перепитує та не уточнює. Після закінчення опису, запрошуємо з кімнати очікування учасника №2. Тепер учасник №1 розповідає учасникові №2, «що було на малюнку». Цю процедуру повторюємо з учасниками №3, №4 та №5. Учасник №5 не переказує інформацію, тільки створює малюнок з отриманої інформації. Усі учасники ланцюжка демонструють свої малюнки.
На завершальному етапі проводимо з учасниками обговорення того, як змінювалася інформація, чому сталося так, що результати (малюнки) різні.
Варіант 2. Ще одним варіантом виконання цієї вправи може бути не переказ малюнка, а опис його жестами. Від учасника-волонтера до п’яти учасників по черзі за схемою, описаною в основному варіанті вправи, без слів (жестами) учасники описують малюнок. На завершальному етапі всі учасники ланцюжка демонструють свої малюнки.
Варіант 3. Ще одним варіантом виконання цієї вправи може бути переказ не малюнка, а тексту – від тренера до п’яти учасників по черзі за схемою, описаною в основному варіанті вправи. Варіант тексту викладач може створити самостійно чи скористатися готовим варіантом.
Пропонований варіант тексту:
Житель міста С. захотів приготувати святкову страву для своїх онуків. Він збирався піти на ринок, щоб купити м’ясо, квасолю, капусту, буряк та мед. Прийшов на зупинку, сів на тролейбус №8, який їде до ринку. Однак, дорогою тролейбус зламався і не довіз пасажирів до кінцевої зупинки. Чоловік засмутився, але вирішив повернутися додому і купити продукти у магазині через дорогу.
Примітка. У всіх варіантах виконання вправи важливо, щоб на завершальному етапі студенти обговорили, як змінювалася інформація та чому результати різні.
Підсумок
Викладач акцентує увагу, що ми не можемо на 100% точно передати інформацію, особливо коли використовуємо один канал передавання (переказ зображення, наприклад) і не маємо можливості нічого уточнити чи перепитати. Іноді інформаційні повідомлення спотворюють спеціально, приховують інформацію чи її певні аспекти. Але й поза навмисними маніпуляціями кожна людина має свою усталену картину світу зі сформованими образами. Якщо ми щось не зрозуміли, то зазвичай підлаштовуємо невідому, нову для нас інформацію під знайомі й зрозумілі нам образи. Відтак чим більше ланок у ланцюгу передавання інформації, тим менш точним є повідомлення та більшою є вірогідність спотворення інформації з першоджерела.
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.