Медіа і стереотипізація

Час на виконання вправи: 80 хв.

Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Медіапсихологія. Етично-правові норми журналістики. Медіаконфліктологія.

Опис вправи

Етап 1. Викладач пропонує студентам пройти опитування (попередньо підготувавши його у Google-формі або іншому сервісі-аналозі для створення опитувань) та відразу після проходження аналізує його результати у процесі евристичної бесіди, демонструючи діаграми на екрані і акцентуючи увагу на суспільній значимості цієї теми. Викладач пропонує студентам пригадати, на яке стереотипне представлення внутрішньо-переміщених осіб вони натрапляли у медіа, які риси їм приписувалися?

Примітка. Опитування дозволяє побачити, наскільки зацікавленими у висвітленні цієї значущої для суспільства теми є студенти, наскільки вони в ній обізнані та чи усвідомлюють, як стереотипізується образ представників певної соціальної групи у медіа. Образ мешканця певної території є прикладом соціального стереотипу, підставою для виникнення якого  може стати будь-яка відмінність.

Опитування

Чи належите Ви до категорії внутрішньо-переміщених осіб (ВПО)?

• так
• ні

Чи вважаєте Ви, що переселенці створюють певні культурні проблеми в громадах, у які імплементуються?

• так
• ні
• інше

Чи вважаєте Ви, що ВПО відчувають на собі певну соціальну дискримінацію *

• так
• ні
• інше

Чи, на Вашу думку, ЗМІ приділяють достатню увагу до висвітлення проблеми внутрішньо переміщених осіб?

• достатньо, ця проблема висвітлюється ЗМІ постійно
• цілком достатньо, оскільки ця проблема висвітлюється ЗМІ періодично
• недостатньо, оскільки матеріалів усе менше
• мені здається, що ЗМІ втратили цікавість до цієї теми

З яких причин, на Вашу думку, ЗМІ не висвітлюють деякі питання?

• складний характер питання
• неможливість вирішити питання
• неувага до певних питань
• нерозуміння важливості питання
• інше

Чи змінилася, на Вашу думку, частотність матеріалів ЗМІ, що висвітлюють проблеми ВПО, за час від 2014 р.?

• зменшилася
• збільшилася
• залишилася приблизно такою самою
• важко сказати

Чи стежите Ви за матеріалами ЗМІ, що висвітлюють проблеми ВПО? *

• так, постійно
• час від часу
• не стежу
• невимушено звертаю увагу, оскільки це мене хвилює
• інше

Чи траплялися Вам матеріали ЗМІ, які навмисне стереотипізували образ ВПО, нав’язували спотворений образ? 

• так
• ні
• важко сказати

Чи траплялися Вам матеріали ЗМІ, які, висвітлюючи проблеми ВПО, травматизували Вас, виявилися образливими тощо?

• так
• ні
• важко сказати

Чи вважаєте Ви, що деякі ЗМІ доклали зусиль до створення позитивного образу внутрішньо переміщеної особи? Якщо так, то які характеристики соціального образу підкреслювалися?

• так
• ні
• інше

Чи вважаєте Ви, що формування позитивного образу ВПО – важливе завдання ЗМІ?

• так
• ні
• важко сказати

Чи стикалися Ви з нетолерантним / агресивним ставленням до ВПО у соцмережах? *

• так
• ні
• інше

Етап 2. Викладач пропонує студентам ознайомитися з двома джерелами:

• Ю. Андрухович «Эдіная краина»
• Ю. Луканов «За що мені любити донбасян?»

Ознайомившись із текстами, написаних з різницею у 13 років, студенти обговорюють його за такими орієнтовними запитаннями: 

• Що спільного й відмінного у цих текстах?
• Чи поширюють ці тексти стереотипи? Які саме?
• Як ці тексти можуть вплинути на читачів?
• Чи відомі вам автори текстів?

Довідка

Юрій Луканов

Юрій Андрухович

Важливо звернути увагу студентів на те, що думки, які транслюють лідери думок – авторитетні, відомі в суспільстві особистості – справляють більший вплив на споживачів інформації.

Етап 3. Викладач пояснює студентам, що стереотипом називають культурно зумовлені, спрощені уявлення про щось, які склались у суспільстві. А соціальним стереотипом є усталені переконання, що різні риси чи дії – характерні для певних соціальних груп і особливо часто трапляються у них. 

Викладач об’єднує студентів у дві групи і пропонує їм скласти груповий портрет представників двох регіонів (Західний і Східний), що формується після прочитання одного з текстів, про які йшлося вище. Студенти заповнюють табличку, добираючи цитати з текстів і називаючи узагальнені риси уродженця Донбасу (приміром, із Донецька чи Луганська) та Західної України (приміром, зі  Львова чи Івано-Франківська). 

Риса	Мешканець Східної України	Мешканець Західної України
Культурні традиції
Мовні традиції
Інтелект
Повага до інших

Примітка. Параметри аналізу орієнтовні: студенти можуть пропускати те, чого не віднайшли у тексті, або додавати власні пункти.

Після завершення роботи відбувається колективне обговорення. Викладач запитує студентів:

• Чи обґрунтованими є наведені у текстах оцінки та узагальнення?
• До якого жанру належать аналізовані публікації? 
• Чи допустимими є подібні оцінки в текстах інформаційних жанрів?

Підсумок

Викладач акцентує увагу студентів, що соціальні стереотипи за помітного соціального протистояння, конфлікту чи інших проблем суспільства провокують процеси демонізації/ідеалізації певних груп населення. Відображення такого підходу в ЗМІ спричиняє загострення конфліктів у суспільстві, збільшує соціальне напруження.

Важливо зазначити, що процеси стереотипізації та способи її медійного представлення працюють однаково для всіх груп, незалежно від того, йдеться про національності, людей певного віку, гендеру тощо.

На домашнє завдання викладач може запропонувати студентам індивідуальне завдання: доповнити заповнювану під час заняття табличку позитивними прикладами, знайденими у медійних матеріалах і представити результати під час наступного заняття. 

Для кращого розуміння теми викладач пропонує студентам прослухати подкасти «Стереотипи»,  «Емоції як спосіб маніпуляцій в медіа» та «Медійні упередження та соціальна відповідальність».

Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.