Навчальна ціль
ЩО: Студенти вміють виявляти елементи пропаганди у художніх творах,
ЯК: аналізуючи художні фільми за заданими критеріями,
НАВІЩО: щоб розвинути критичний погляд на мистецькі твори.
Час на виконання: 4-5 год. на підготовку проєктного завдання і 15 хв. на презентацію результатів в аудиторії.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Прикладні соціально-комунікаційні технології. Медіаконфліктологія. Історія української журналістики.
Опис вправи
Вправа виконується як індивідуальне чи групове проєктне завдання.
Залежно від часу на підготовку, проєктне завдання може виконуватися 1–3 студентами.
Кожен студент або група студентів отримує перелік фільмів, з якого самостійно обирає один для перегляду та аналізу.
Завдання виконується поза аудиторією, оскільки потребує часу на опрацювання матеріалу для аналізу. Презентація результатів може відбуватися як аудиторно, так і онлайн через платформи для відеоконференцій (Zoom, MS Teams, Google Meet тощо).
Завдання для студентів:
Уважно вивчити запропонований фільм (підготовка вдома), проаналізувати його, презентувати результати в аудиторії.
Пропоновані запитання для аналізу:
- Які маркери пропаганди використовуються у фільмі?
- Яка мета пропаганди?
- Чи завдає ця пропаганда шкоди населенню України й цілісності кордонів України?
- Які емоції викликає фільм?
- Чи впливають ці емоції на загальне сприйняття дійсності?
- Який можна зробити висновок щодо маркерів пропаганди у цьому фільмі?
Студенти індивідуально чи по одному представникові від кожної групи презентують загальні висновки (до 15 хв.) із демонстрацією уривків із фільму.
У підсумку відбувається обговорення результатів (дискусія) за такими орієнтовними запитаннями:
- Чому пропаганда використовує художній кінематограф?
- Чи легко було ідентифікувати маркери пропаганди?
- Які емоції використовуються для зміни ставлення аудиторії?
Фільми для аналізу:
- «Поводир» (2014); Режисер – Олесь Санін
- «Майдан» (2014); режисер – Сергій Лозниця
- «Донбас» (2018); режисер – Сергій Лозниця
- «Захар Беркут» (2019); режисери – Ахтем Сеітаблаєв, Джон Ві
- «Донбас. Окраина» (2018); Росія (заборонений для прокату в Україні)
- КОКОКО (2012); режисер – Авдотья Смірнова
- Солнцепек (2021); режисери – Максим Бріус, Михайло Вассербаум
- «Вогнем і мечем» (1999); режисер – Єжи Гофман
- «Кейптаунська афера» (1967); режисер – Роберт Уебб
Варіант виконання вправи. Всі студентські групи можуть дивитися і аналізувати один і той самий фільм. Таким чином, на занятті в аудиторії вони зможуть поінформовано відповідати на запитання та ставити їх, дискутувати з колегами.
Підсумок
Викладач підводить студентів до висновку, що використання пропаганди у художніх фільмах є менш помітним, оскільки більшу увагу зазвичай звертають на сюжет і на провідну емоцію, яка формується внаслідок перегляду фільму. Разом із тим, через ту ж таки емоцію, швидше і менш помітно відбувається переформатування сприйняття певних понять і зміна ставлення до об’єкту пропаганди. Як доповнення до роботи на парі, викладач рекомендує студентам ознайомитися із розділом онлайн-посібника Медіадрайвер «Як розрізнити мистецтво та пропаганду».
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.