Навчальна ціль
ЩО: Студенти розрізняють ґендерні стереотипи у медіа,
ЯК: аналізуючи зображення та журналістські матеріали,
НАВІЩО: щоб уникати поширення ґендерних стереотипів у журналістській діяльності.
Час на виконання вправи: 40 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Етично-правові норми журналістики. Професійні стандарти журналістики. Медіапсихологія. Медіаконфліктологія.
Опис вправи
Перед виконанням вправи (на розсуд викладача – вдома чи в аудиторії) студенти мають прослухати подкаст «Стереотипи».
Викладач просить студентів пригадати класифікацію стереотипів, озвучену у подкасті (нейтральні, позитивні, негативні), навести власні приклади стереотипів.
Далі демонструє фотографії, студенти спільно (усією групою) обговорюють їх за такими запитаннями:
- Чи асоціюються фотографії з певними стереотипними уявленнями в українському суспільстві? Якими саме?
- Чим, на вашу думку, зумовлене таке уявлення?
- Про який вид стереотипу йдеться: негативний, позитивний чи нейтральний.
Фото для обговорення:
Далі викладач пропонує прослухати подкаст «Ґендерні стереотипи», після чого об’єднує студентів у групи для аналізу медійних текстів. Групи аналізують матеріали за такими запитаннями:
- Чи відображені у тексті ґендерні стереотипи? Які саме?
- Як представляють ці стереотипи медіа: підкріплюють чи розвінчують?
- Як би ви доповнили або трансформували журналістський текст, щоб уникнути підкріплення стереотипізації? (Наприклад, змістили акценти, модифікували тему матеріалу, змінили лексику тощо)
Матеріали для аналізу у групах:
Після представлення результатів обговорення групами, викладач запитує студентів:
- Чи були у вас випадки в житті, коли ви змінювали свою думку про стереотипні ситуації і бачили шкоду стереотипів?
- Які рекомендації можна дати журналістам задля уникнення поширення стереотипів?
Рекомендації студентів викладач фікує на фліпчарті чи віртуальній дошці.
Підсумок
У різних суспільствах історично складаються певні очікування і стереотипи, особливо помітними вони є щодо гендерних ролей. Попри те, що існують усталені уявлення про «жіночі» та «чоловічі» професії, суттєві психологічні відмінності чоловіків та жінок, «жіночу» та «чоловічу» логіку, вони не мають наукового підґрунтя. Сучасна наука ці стереотипи спростовує.
Журналістам важливо критично ставитися до стереотипів та уникати їхнього поширення. Детальніше про ґендерну проблематику, ґендерні стереотипи та рекомендації для медіа із цієї тематики можна прочитати у таких посібниках:
- «Гендерний погляд»
- «Гендерна політика в Україні. Методичний посібник для державних службовців, представників органів місцевого самоврядування та ЗМІ»
- «Гендер для медій»
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.