Навчальна ціль
ЩО: Журналісти аналізують підбір експертів для журналістських матеріалів,
ЯК: визначаючи, чи є експерт незалежним і чи має достатній досвід для коментування запропонованих тем,
НАВІЩО: щоб кваліфіковано працювати з експертними коментарями у своїй журналістській діяльності.
Час виконання вправи: 20-30 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Етично-правові норми журналістики. Теорія і методика журналістської творчості. Журналістський фах.
Опис вправи
Викладач обговорює зі студентами, якими, на їхню думку, є критерії добору експертів для журналістських матеріалів за такими орієнтовними запитаннями:
- Чи потрібно журналістам збирати коментарі експертів? Навіщо?
- Коли це потрібно, а коли – необов’язково?
- Хто може бути експертом для журналістського матеріалу? За якими критеріями шукати?
Студенти висловлюються, викладач коментує, а також фіксує ключові відповіді на дошці (офлайн або онлайн).
Після обговорення викладач наголошує ще раз на тому, що експерти, яких залучає журналіст, мають бути:
- компетентними у темі, яку коментують;
- незаангажованими та не мати власного інтересу у справі, про яку говорять.
Також журналіст зобов’язаний:
- забезпечити якісний підбір експертів, а також варіативність експертів чи запрошений гостей (якщо йдеться про телепрограми);
- виконати належну перевірку конфлікту інтересів та доброчесності запрошених гостей та експертів;
- уважно ставитися до запрошення політиків як експертів;
- належно титрувати експертів.
Незалежна медійна рада у своїх Рекомендаціях щодо принципів запрошення гостей і титрування експертів в інформаційно-аналітичній журналістиці зауважує, що постає дві основні проблеми «експертності» в інформаційному просторі:
1) дотримання стандартів збалансованості й точності через запрошення кваліфікованих експертів із певних галузей знань для надання коментарів;
2) дотримання стандарту достовірності через належне титрування експертів.
Далі викладач об’єднує студентів у групи і пропонує їм проаналізувати журналістський матеріал, орієнтуючись на такі запитання:
- Якою є тема публікації?
- Ким є експерт? Які теми може коментувати? Що підтверджує його експертність?
- Чи відповідає експертиза цього фахівця темі, яку він коментує?
- Чи можна вважати експерта незалежним?
- Якщо ні – що вказує на його залежність?
- Чи згадується експерт у базі псевдосоціологів та псевдоекспертів, яку зібрало видання Texty.org.ua?
Матеріали для аналізу:
- https://politics.fakty.ua/387175-novoe-delo-vmesto-blagodarnosti-ekspert-o-roli-medvedchuka-v-2014-godu-vo-vremya-energeticheskogo-krizisa
- https://vesti.ua/lite/health/v-marte-budet-tretya-volna-koronavirusa-nadezhda-zholobak
- https://apostrophe.ua/ua/news/business/energy/2019-03-27/strategiya-poroshenko-pozvolit-snizit-tsenyi-na-gaz-v-buduschem—ekspert/158435
- https://www.unian.ua/economics/finance/vzhe-zrozumilo-shcho-bude-z-kursom-dolara-nastupnogo-tizhnya-ekspert-novini-ukrajina-11686318.html
- https://economy.24tv.ua/podeshevshaye-benzin-dizelne-palne-prognoz-eksperta-nafta-novini_n1852743
Студенти презентують результати свого аналізу, коментують результати колег.
Підсумок
Викладач акцентує увагу студентів, що експертами в медіа повинні бути фахівці своєї справи. Для створення журналістських матеріалів кореспонденти мають перевіряти експертність коментаторів, зважати на те, чи є ця людина незалежною. . Використання у матеріалах думок псевдоекспертів може призвести до формування хибної думки в аудиторії. Допомогти журналістам у роботі може “База псевдосоціологів та прихованих піарників» від видання Texty.org.ua.
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.