Навчальна ціль
ЩО: Студенти визначають маніпуляції та пропаганду в журналістських матеріалах,
ЯК: аналізуючи архівні матеріали в історичному контексті за поданою схемою аналізу,
НАВІЩО: щоб розуміти професійні ролі журналіста сьогодні та в історичному контексті.
Час на виконання вправи: до 50 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Прикладні соціально-комунікаційні технології. Медіаконфліктологія. Історія української журналістики.
Мета вправи: ознайомити студентів з особливостями впливу фейків і маніпуляцій на аудиторію; сформувати усвідомлене розуміння причинно-наслідкових зв’язків між публікаціями в друкованих періодичних виданнях й перебігом історичних подій.
Опис вправи
Викладач об’єднує студентів у 5 груп.
Кожна група отримує текст завдання, який є журналістським матеріалом певного історичного періоду.
Тексти для аналізу:
1. Листи українських робітників з Німеччини
2. До читачів
Завдання для студентів:
Уважно прочитати запропонований матеріал і проаналізувати, спираючись на такі запитання
- Матеріал є упередженим чи неупередженим?
- Кому він може нашкодити?
- Кому він вигідний?
- Які історичні події передували публікації цього матеріалу?
- Які історичні події відбувалися після публікації цього і подібних матеріалів?
- Чи трапляються у публікації маніпулятивні маркери? Які?
- Чи порушує ця публікація етичні норми? Як саме?
- Якщо застосувати до аналізованого тексту нинішнє розуміння професійних стандартів журналістики: чи дотримані вони у публікації?
Після обговорення у групах представник кожної з них пи озвучує загальні висновки..
Підсумок
Аналіз архівних журналістських матеріалів в історичному контексті дає змогу побачити, як мінялося уявлення про журналістику в різний час, а також простежити як історичні події та зміна влади впливали на спрямування одного і того самого видання. Спроба «приміряти» сучасне розуміння професійної журналістики до тодішнього контексту демонструє разючу відмінність у розумінні функцій журналістики та професійних ролей журналістів тоді і зараз. Якщо сьогодні уявлення про професійність журналіста найчастіше пов’язують із його неупередженістю і вмінням достовірно інформувати аудиторію, то у час Другої світової війни, коли вийшли аналізовані тексти, про це не йшлося і роль журналіста найчастіше зводилася до ролі пропагандиста.
Викладач може запропонувати студентам додатково прослухати подкаст «Фактчекінг»
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.