Етичні та правові аспекти функціонування ШІ

Етика та ШІ

Поширення штучного інтелекту відкриває нові можливості, але водночас породжує низку етичних викликів, серед яких можна виокремити такі:

• достовірність інформації: системи ШІ можуть галюцинувати, тобто створювати тексти, зображення або відео, які виглядають переконливо, але містять помилки чи навмисно неправдиві відомості; також вони можуть генерувати неіснуючі посилання;
• створення та поширення дипфейків: сучасні ШІ-інструменти дозволяють створювати дуже реалістичні фото, відео чи аудіозаписи, які насправді є фейковими;
• створення та поширення дезінформації: різні застосунки можуть більше чи менше поширювати дезінформацію (залежно від того, хто є розробником цього застосунку: наприклад, російський ШІ-асистент Yandex Alice системно цензурує інформацію про війну в Україні та замінює правдиві відповіді на відмови або пропаганду; використання китайським DeepSeek мови кремлівської пропаганди залежить від мови запиту користувача). Таким чином, штучний інтелект принципово змінює спосіб поширення дезінформації;
• поширення упереджень: як ви вже знаєте, мовні моделі навчаються на даних, але ці дані можуть містити різні упередження (гендерні, сексуальні, щодо віку, національних меншин тощо) та дискримінаційні практики. Наприклад, історичний контент може містити упередження щодо раси, національності, гендеру тощо; найбільше викривлень, як правило, присутні в темах історії, геополітики та національної ідентичності;
• використання конфіденційних даних: попри те, що існують міжнародні документи, які захищають персональні дані, проблеми, пов’язані з масовим збором даних користувачів для навчання алгоритмів залишаються; саме тому ключова рекомендація у користуванні ШІ — уникати введення персональних даних (див. Пам’ятку);
• порушення авторських прав: моделі ШІ навчаються на великих масивах даних, створених різними людьми, медіа, бізнесом, і, як правило, розробники не платять за користування цими даними.Так, видання The Times подало до суду на OpenAI та його партнера Microsoft, стверджуючи, що вони порушили авторські права, використовуючи новинний контент медіа для навчання ШІ.
• онлайн-насильство: ШІ спрощує насильство; поєднання можливостей ШІ, анонімності в інтернеті та слабкого правового захисту створює загрозу насильства (як сексуального, так й іншого характеру) для жінок, підлітків, вразливих груп. 

Генеральна конференція ЮНЕСКО у 2021 році розробила «Рекомендацію з етики штучного інтелекту» (Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence). Це перший у світі глобальний документ у сфері етики ШІ, підписаний 190 країнами-членами організації. Він покликаний сприяти тому, щоб технології розвивалися на благо людини й не порушували її прав.

У Рекомендаціях прописано чотири фундаментальні цінності:

• Повага, захист та просування прав людини й людської гідності: ШІ повинен допомагати людям, а не пригнічувати їх чи обмежувати їхню свободу. Особлива увага приділяється захисту вразливих груп населення (зокрема людей старшого віку).
• Мирне, справедливе та взаємопов’язане суспільство: ШІ має єднати людей, сприяти демократії та не допускати розколу в суспільстві.
• Забезпечення різноманітності та інклюзивності: технології мають враховувати інтереси абсолютно різних людей, незалежно від їхнього віку, статі, мови чи національності, і не створювати нових форм дискримінації.
• Процвітання довкілля та екосистеми: розробники ШІ зобов’язані дбати про природу, зменшувати викиди вуглецю та споживання електроенергії комп’ютерними центрами.

ЮНЕСКО виділяє основні правила, за якими повинен працювати штучний інтелект:

• Пропорційність і безпека (Не нашкодь): використання ШІ має бути виправданим і не нести прихованих загроз. Програми повинні бути захищені від збоїв та хакерських атак.
• Право на приватність та захист даних: особисте життя людини має залишатися таємницею. Дані користувачів не можна збирати потайки чи використовувати проти них.
• Прозорість та пояснюваність: люди мають право знати, коли вони спілкуються з машиною (роботом), і розуміти, на основі чого програма ухвалила те чи інше рішення (наприклад, чому відмовила в нарахуванні виплати).
• Людський контроль та відповідальність: остаточне рішення та відповідальність завжди мають залишатися за людиною. Машина не може бути винною в юридичному сенсі, відповідальність несе той, хто її створив чи запустив.
• Справедливість та недискримінація: алгоритми не повинні підігрувати забобонам та стереотипам (наприклад, віковим чи гендерним).

Окрім дезінформації, ці чати можуть поширювати й інший шкідливий контент. Скажімо Grok створює сексуалізовані зображення жінок та дітей. І британський регулятор Ofcom уже звертався до X та xAI, щоб дізнатися, які заходи компанія вжила для дотримання законодавства Великої Британії щодо захисту користувачів. Натомість компанія та Ілон Маск покладають відповідальність за створення подібного контенту на самих користувачів. Хоча це певною мірою лукавство, бо мовну модель можна обмежити у створенні та поширенні того чи іншого контенту.

Правова основа

Перша в історії правова база щодо штучного інтелекту розроблена у Європейському Союзі. Йдеться про Закон про штучний інтелект (AI Act). Він встановлює правила для розробників та розгортачів штучного інтелекту, що ґрунтуються на оцінці ризиків.

Закон ЄС про ШІ (AI Act) забороняє такі практики:

1. Шкідливі маніпуляції та обман на основі штучного інтелекту.
2. Шкідливе використання вразливостей на основі штучного інтелекту.
3. Соціальний скоринг (метод оцінки особистості, за якого алгоритми чи фінансові установи аналізують цифрові сліди людини, поведінку в соціальних мережах та демографічні дані для прогнозування її надійності, платоспроможності чи схильності до ризику).
4. Оцінка або прогнозування ризику окремого кримінального правопорушення.
5. Нецільовий скрейпінг (автоматизоване збирання даних) інтернету або матеріалів відеоспостереження для створення або розширення баз даних розпізнавання облич.
6. Розпізнавання емоцій на робочих місцях та в навчальних закладах.
7. Біометрична категоризація для визначення певних захищених характеристик.
8. Дистанційна біометрична ідентифікація в режимі реального часу для цілей правоохоронних органів у громадсько доступних місцях.

Заборони набули чинності у лютому 2025 року.

Також варто згадати ще один важливий європейський документ, який стосується захисту персональних даних. Це дуже важливо у світлі розвитку ШІ, оскільки, як ви уже знаєте, системи штучного інтелекту навчаються на даних. У Європейському Союзі право на захист персональних даних закріплено в статті 16 Договору про функціонування Європейського Союзу та статті 8 Хартії основоположних прав Європейського Союзу. У 2016 році ЄС прийняв ключовий нормативно-правовий акт Європейського Союзу щодо захисту персональних даних — Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних (GDPR), який набув чинності 25 травня 2018 року.

Цей Регламент зобов’язує контролера надавати суб’єкту персональних даних усю детальну інформацію про наявність автоматизованого вироблення й ухвалення рішень, а також достовірну інформацію про логіку, значимість та передбачувані наслідки такого опрацювання для суб’єкта персональних даних.

Важливо згадати ще один документ, хоча він і не є законом. У листопаді 2023 році на саміті з безпеки ШІ, який проходи у Британії, була розроблена і підписана країнами-учасницями саміту «Декларація Блетчлі». Декларація визначає, що держави-підписанти мають співпрацювати для подолання ризиків ШІ та сприяти тому, щоб його проєктували, розробляли, запускали та використовували у безпечний спосіб (коли ШІ орієнтований на людину, є надійним і відповідальним). 

Серед ризиків, про які йдеться в Декларації, згадуються такі:

• потенційне навмисне неправильне використання ШІ: наприклад, коли системи ШІ застосовують для шахрайських дій; 
• ненавмисні проблеми контролю, пов’язані з узгодженням із наміром людини: наприклад, проблеми в роботі системи ШІ, яка модерує коментарі на вебсайті.

Особлива увага приділяється ризикам у сфері кібербезпеки та протидії дезінформації.

Україна, до речі, теж є підписанткою «Декларації Блетчтлі».

Що робить Україна

Україна наразі не має окремого документа, який врегульовує відносини у сфері застосування ШІ, в цілому, та обробки персональних даних за допомогою систем ШІ, безпосередньо. Чинний Закон України «Про захист персональних даних»  лише побіжно торкається цього питання.

Проте Міністерство цифрової трансформації України розробило проєкт Стратегії розвитку штучного інтелекту України на період до 2030 року, яка визначає, як Україна планує використовувати потенціал ШІ для трансформації економіки, публічного сектору та посилення безпеки. Стратегія має амбітну ціль — вивести Україну в топ-3 країн світу за рівнем розвитку штучного інтелекту в публічному секторі. В Стратегії приділяється увага розвитку цифрових державних послуг на основі ШІ, а також інтеграції ШІ в такі сектори як оборона та безпека, освіта, розвиток власної інфраструктури, а також синхронізація українського законодавства у сфері ШІ з європейським.

В Україні є й низка інших документів, які фактично є спробами регулювання сфери ШІ. Так, зокрема Мінцифри розробило «Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту у сфері медіа». Його мета — допомогти журналістам, редакціям та творцям контенту безпечно, прозоро та етично впроваджувати ШІ у свою роботу, уникаючи дезінформації та порушення прав громадян.

Головні принципи цього документу визначені таким чином:

1. Прозорість та зрозумілість у використанні систем ШІ: медіа мають розкривати інформацію про те, коли і в який спосіб вони використовують системи ШІ.
2. Розмежування автентичного та згенерованого ШІ контенту: журналістам рекомендовано проявляти відповідну обачність, ретельність і скептицизм, щоб переконатися, що матеріали, на які вони посилаються, є автентичними (тобто створеними без використання ШІ); якщо матеріали містять контент, згенерований ШІ, вони мають ретельно перевірятися.
3. Маркування згенерованого ШІ контенту: тексти, аудіо, фотографії або відео, повністю або суттєво згенеровані нейромережами, мають обов’язково містити спеціальне маркування (наприклад: «Матеріал створено за допомогою ШІ»).
4. Пріоритет людського фактора: кінцевий фаховий контроль за усіма матеріалами залишається за людиною.
5. Персоналізація медіаконтенту та захист персональних даних: персоналізація контенту з використанням ШІ та система рекомендацій на основі ШІ мають ґрунтуватися на принципах різноманітності, плюралізму думок і цілісності інформації та з дотриманням законодавства про захист персональних даних. Зокрема, механізми персоналізації та пріоритезації контенту не слід використовувати для поширення прихованої передвиборчої агітації.
6. Відповідальність за використання згенерованого ШІ контенту: відповідальність за журналістський матеріал лежить на авторі й на редакції, навіть якщо під час підготовки цього матеріалу автор звертався за допомогою до ШІ.
7. Саморегуляція медіа у сфері застосування ШІ: медіа та журналісти відіграють важливу роль у розробці та оновленні стандартів відповідального використання ШІ у сфері медіа й повинні мати чітке та узгоджене між собою бачення. Рекомендується напрацьовувати галузеві кодекси та внутрішні рекомендації щодо безпечного, етичного використання ШІ у сфері медіа, яке ґрунтується на принципах поваги до прав людини, демократії та верховенства права.

Що почитати

1. AI Act : Regulation (EU) від 13.03.2024, № 2024/1689. European Commission.
2. Recommendation on the ethics of artificial intelligence. UNESCO. 2022.
3. Дослідження «Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток». Жінки в медіа. 2025.
4. Карта ризиків для персональної цифрової ідентичності. – Київ: ГО «Український інститут медіа та комунікації», 2022 – 96 с
5. Кібербезпека в епоху ШІ: як захистити свої дані при використанні онлайн-чатботів. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. 2025.
6. Новікова М., Криницька Н. Data compliance: як узгодити GDPR, Закон про персональні дані та AI ACT. Liga Zakon. 2026.
7. Петрів О. Захист персональних даних у добу штучного інтелекту: міжнародні підходи та виклики. Центр демократії та верховенства права. 2025.
8. Пилипенко А., Семенюта І. Російський ШІ системно цензурує правду про війну в Україні, — дослідження. Детектор медіа. MediaSapiens. 2026.
9. Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту у сфері медіа. Міністерство цифрової трансформації України. 2024.
10. Україна підписала першу в історії міжнародну декларацію про безпечне використання штучного інтелекту. Центр демократії та верховенства права. 2023.
11. Штучний інтелект робить «віртуальні зґвалтування» жінок доступними — ООН-Жінки. Zmina. 2026
12. Що думає ШІ про Україну? Дослідження упереджень великих мовних моделей / Є. Костюк та ін. Texty.org.ua. 2025.
13. Як ШІ перетворився на машину дезінформації — дослідження НАТО. CyberCalm. 2026.