Що не так зі світлинами?

Навчальна ціль

ЩО: Студенти верифікують та контекстуалізують зображення,

ЯК: користуючись сервісами Google Зображення та Tineye,

НАВІЩО: щоб розуміти маніпулятивний вплив зображень і свідомо добирати зображення у своїй журналістській роботі.

Час на виконання вправи: 40 хв. 

Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістський фах. Новинна журналістика і репортерська діяльність. Фотожурналістика. Медіапсихологія.

Опис вправи

Етап 1. 

Викладач демонструє для всіх студентів фотографії і пропонує подумати, чи мають вони маніпулятивний потенціал, в чому може бути проблема з їх інформативністю і достовірністю. 

Фотографії для демонстрації та обговорення:

  1. https://www.themonastery.org/assets/themonastery/blog/image002.jpg
A picture containing text, person, outdoor, posing

Description automatically generated

A group of people walking on a sidewalk

Description automatically generated with low confidence.

A person in a blue suit

Description automatically generated with low confidence

Етап 2. 

Студентам пропонується розрахуватися від 1 до 3. Далі вони отримують гіперлінки, за якими знайдуть зображення та контекст, у який воно поміщене іверифікують зображення за допомогою сервісів Google Зображення та Tineye.

Покликання на матеріали для аналізу:

  1. Поздравь Солдата Победы
  2. “Квиток в один кінець”: МЗС звернулося до українців, які їдуть до Росії 
  3. Принца Уильяма запечатлели показывающим средний палец толпе поклонников 

За потреби, викладач пояснює як користуватися цими сервісами. На обох онлайн-сервісах спершу потрібно завантажити світлину або її URL у спеціальний пошуковий рядок, а далі – інтерпретувати отримані результати пошуку. У випадку з Google Images варто звертати увагу на те, які зображення мають більший розмір, а також шукати візуально подібні зображення. У випадку Tineye допомогти в інтерпретації може сортування за давністю чи величиною знімка. Важливо переглядати, у яких контекстах з’являється одна і та ж світлина, а також шукати, який пошуковий результат є оригінальним. 

Студенти самостійно працюють із запропонованими зображеннями за допомогою названих онлайн-інструментів, роблять висновок щодо маніпуляції із фотографією (чи присутня свідома маніпуляція, які ознаки маніпуляції вони виявили/або не виявили). 

Пояснення

На фото 1 справді зображений Папа Бенедикт XVI, однак шляхом відповідного кадрування автор маніпулятивного допису хоче надати папі образу нациста. 

На фото 2  зображені не українські заробітчани, однак використання такого фото підсилює співчуття та формує образ жертви.

На фото 3 зображено британського принца Вільяма у ракурсі, коли він нібито демонструє непристойний жест. Однак насправді, якщо порівняти цю світлину з фото тієї події іншого ракурсу, стає зрозуміло, що демонструє три пальці (фото зроблене після народження третьої дитини у родині принца Вільяма та герцогині Кембридзької Кейт). 

Підсумок

Журналістам слід бути обережними під час добору світлин, адже візуальний супровід може посилювати емоційне сприйняття матеріалу. Часто він стає інструментом маніпуляції, спотворює зміст – прийом, необхідний пропагандистам, однак неприпустимий для професійного журналіста.

Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.