Навчальна ціль
ЩО: Студенти розрізняють мову ворожнечі,
ЯК: через аналіз медійних текстів на предмет відповідних маркерів,
НАВІЩО: для того, щоб професійно і толерантно висвітлювати різні групи суспільства.
Час на виконання вправи: 30 хв.
Назва предметів журналістського фаху, в які пропонується інтегрувати вправу: Журналістський фах. Медіапсихологія. Медіаконфліктологія.
Опис вправи
Викладач розпочинає обговорення, коментує та занотовує відповіді студентів на такі запитання:
- Що для вас означає «свобода вираження поглядів»?
- Що таке «мова ворожнечі»?
- Де межа між свободою слова та «мовою ворожнечі»?
Якщо учасники не згадали наведені нижче аспекти, то запропонуйте їм їх обговорити:
- Чи означає свобода вираження поглядів те, що ми можемо сказати все, що хочемо?
- Якщо ви думаєте, що певні висловлювання мають бути заборонені, то як тоді вирішити, що саме потрібно забороняти?
Після відповідей учасників тренер демонструє відео «Свобода слова vs мова ворожнечі»/ Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності.
Підсумовуючи, тренер цитує висловлювання Ньютона Лі: «Межа між свободою слова та мовою ворожнечі є дуже тонкою. Свобода слова сприяє дискусії, а мова ворожнечі спонукає до насильства».
Викладач запитує студентів:
- Чи пов’язані стереотипи з мовою ворожнечі? Яким чином?
- Як можна класифікувати прояви мови ворожнечі за ступенем суспільної небезпеки?
Після обговорення викладач пропонує студентам прослухати подкаст “Мова ворожнечі», після чого демонструє слайд «Типи мови ворожнечі».
Викладач об’єднує студентів у дві групи і пропонує проаналізувати медійні матеріали за такими орієнтовними запитаннями:
- Чи містить матеріал стереотипи?
- Чи містить він мову ворожнечі? Щодо кого вона вживається?
- Які лінгвістичні маркери на це вказують?
- Які типи мови ворожнечі використовуються в тексті?
Матеріали для аналізу:
«Хто захистить тернополян від циган?»
«Жиди чи євреї?» (з матеріалів Zmina.info)
Кожна група презентує результати своєї роботи та дає зворотний зв’язок на доповідь колег.
Викладач запитує учасників:
- Чи складно було виконувати завдання? Чому?
- До яких наслідків може призвести поширення мови ворожнечі?
- Які рекомендації для медіа ви могли б сформулювати? (відповіді рекомендовано занотувати на дошці – онлайн чи офлайн).
Підсумок
Мова ворожнечі є неприпустимим явищем у медіа, оскільки провокує негатив або і ненависть до певних груп людей чи представників цих груп. Важливо, щоб журналісти у своїй роботі дотримувалися професійних стандартів та не дозволяли емоціям брати гору над здоровим глуздом.
Корисні рекомендації щодо висвітлення національних меншин можна знайти у посібнику: «Національні меншини України і медіа: до порозуміння через толерантність».
Примітка. Кожну вправу цього Конструктора можна адаптувати для дистанційного навчання на розсуд викладача. Запрошуємо прочитати методичний матеріал від тренерки «Академії викладачів журналістики» Олени Чуранової, у якому запропоновані різноманітні варіанти використання онлайн-інструментів для дистанційного викладання, а також інструкції до них.